У Донецьку залишила все, що нажила, а на Волині знайшла кохання і справу до душі: історія рукодільниці з Камінь-Каширщини

Лише нещодавно уродженка Донецька, а нині жителька села Нуйно Ольга Голомис опанувала процес виготовлення іграшок власноруч, але м’якенькі мультяшні персонажі, вив’язані з плюшевої пряжі, стрімко набули популярності.

У колекції майстрині є тваринки, ляльки, декоративні подушки, сувеніри. Та чи не найбільш бажані – іграшки з українською символікою, пише газета «Полісся».

Особливої слави, зокрема, зажив талісман Державної служби України з надзвичайних ситуацій – пес Патрон. Прототип улюбленця дітей і дорослих у виконанні рукодільниці Ольги Голомис зовні дуже схожий на легендарного живого шукача вибухівки. Тож не дивно, що за такий короткий період уміла майстриня отримала замовлення на виготовлення семи екземплярів плюшевого джек-рассел-тер’єра.

На таку приголомшливу популярність, каже в’язальниця, навіть не сподівалася. Світлини із зображенням її продукції для широкого загалу розмістила в соцмережах подруга. Невдовзі одне за другим посипалися замовлення.

«Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає. У моєму випадку вислів із народної творчості має наочне підтвердження,– зізнається рукодільниця. – Захопливе заняття поволі переростає у ще одне джерело хоч і невеликого, але приємного бонусу до сімейного бюджету. Перед тим як розпочати роботу, завжди налаштовую себе на позитив, адже іграшка має бути наповнена любов’ю та світлом душі. Коли беру до рук гачок для в’язання та ніжну оксамитову пряжу, здається, ніби скидаю із себе втому та будь-який стрес.Для якісного виробу треба підібрати відповідне лекало, потрібний розмір гачка і затим можна творити. На одну іграшку йде приблизно два мотки якісної «зефірної» пряжі. Велика перевага цих виробів у тому, що вони приємні на дотик, зносостійкі, легко перуться у пральній машині, а головне – мають якусь особливу енергетику домашнього затишку. Дуже хотілося б, щоб моє хобі трансформувалося у повноцінну роботу», – ділиться мріями в’язальниця.

Читати ще: «У кожній з них душа і серце»: як у луцькому театрі створюють унікальних ляльок. Фоторепортаж

До приїзду пані Ольги сім років тому на малу батьківщину її матері в Нуйно жінка успішно провадила бізнес у рідному Донецьку. Та черговий візит до родичів на Камінь-Каширщину став для неї доленосним. Ольга познайомилася із судженим Григорієм, який із першого побачення більше не відпустив кохану на схід.

Їй довелося покинути все, адже обставини воєнного часу на Донбасі та складні умови, що унеможливлювали перетин кордонів у межах територій квазіреспубліки, не дозволили жінці забрати навіть особисті речі. Заміжжя спрямувало її життя у виважене русло, тож, маючи більше вільного часу, знову відчула інтерес до в’язання, який з’явився в Ольги ще в шкільні роки.

Хист до рукоділля, за словами умілиці, їй передався від матусі. Обидві здібні до малярства, шиття, вишивки та в’язання. Тепер Ольга обдумує образи для наступної лінійки тематичних іграшок. Це будуть атрибути святкувань Великодня – пасхальні зайці.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---