«У плей-офф могли б боротися за золоті медалі», – центровий «Старого Луцька» про карантин та минулий сезон

Цього року через пандемію COVID-19 баскетбольний сезон в Україні припинили достроково, тож на вимушену перерву пішов і «Старий Луцьк – Університет». Нині баскетболісти не тренуються разом, кожен самостійно підтримує форму, не винятком є і центровий Максим Дейна.

У минулому сезоні баскетболіст повернувся до Луцька, де радує місцевих вболівальників своєю грою. Нещодавно Максим поспілкувався з фанатами у прямій трансляції клубного інстаграму, тож Інформаційне агентство Волинські Новини підготувало найцікавіші питання та відповіді Максима Дейни про карантин, минулий сезон і про політику.

Чи можеш сказати, що адаптувався до умов карантину на 100%?

Якщо не помиляюся, то з останнього тренування пройшло 47-48 днів. Я веду свій каледар. Дуже важко. Організм просить щось робити, адже ти звик постійно знаходитися в русі. Навіть нехтую певними правилами карантину, бо стараюся кожного ранку бігати, щоб тримати себе в формі. Кожного дня сидіти вдома неможливо. Вже дуже скучив за баскетболом. Коли менше людей, то ходжу на майданчик.

Тобі як спортсмену важче під час карантину морально чи фізично?

І морально, і фізично важко, адже організм потребує навантажень. Під час сезону чи міжсезоння ти все одно знаєш, що тобі потрібно підтримувати форму. Організм звик жити в такому ритмі.Чи береш участь в якихось челенджах під час карантину?

Мені робили виклик, щоб набивати на нозі туалетну бумагу (сміється, – О.З). Я кілька разів набив, але подумав, що не буду таке закидати. Також запускали челендж, щоб підтримати молодого хлопця з Луцька Дарія в боротьбі з раком, тут я приймав участь.

Ти багато спілкуєшся з спортсменами з інших міст. Можливо, знаєш чим вони займаються під час карантину?

Я бачу в інстаграмі, що деякі гравці «Прометея», баскетболісти «Хіміка» підтримують форму, тренери їм дають завдання. Знаю, що в США дозволяють протягом години одному перебувати в залі. Знаю, що в деяких клубах займаються, але в яких, казати не буду, бо це секрет (сміється, – О.З.).Федерація баскетболу України організувала онлайн-турнір. Чи стежив за цим чемпіонатом?

Так, я дивився цей турнір. Мені теж хотілося би прийняти участь, але вдома не було PlayStation.

Давай згадаємо минулий сезон. Який матч був для тебе найбільш вдалим та в якій грі ти був собою незадоволений?

Напевно, це домашній тур з «Тернополем», коли ми виграли другу гру. В певних особистих аспектах він був кращий для мене, але ставляться насамперед командні цілі, а не індивідуальні. Можливо, не найкращі ігри були на початку чемпіонату, після зборів, коли тільки починаєш набирати форму. Зокрема, з «ДіДіБао» була не найкраща гра, адже ми програли команді, яку мали обігрувати.

Тренери намагалися підвести гравців в оптимальну форму до плей-офф, але його не відбулося. Яку, на твою думку, «Старий Луцьк» зайняв би позицію в чемпіонаті?

Думаю, що мінімум півфінал нам був би під силу, тому що ми набрали певні кондиції, які давали поштовх в іграх на виліт. Можливо, команду б вибило психологічно те, що травму отримав капітан Едік Федчук. У деяких іграх його не вистачало. В плей-офф були би інші підходи до ігор. Думаю, ми могли б боротися за золоті медалі.Який суперник для тебе принциповий?

Протягом двох років я грав в Черкасах, але не скажу, що «Черкаські Мавпи» є для мене принциповим суперником. Принциповий суперник – це, напевно, команди з міст, які знаходяться недалеко від Луцька. Наприклад, до матчів з «Рівним» я підходжу дуже палко, адже з дитинства в мене «любов» до них. Напевно, за цих півтора сезону, що я граю в Луцьку, то принциповим суперником став «Тернопіль», який заявив про себе як про одного з лідерів Вищої ліги. Я б принципово ніколи не грав за «Рівне».

Чи звертаєш під час ігор увагу, коли тебе ображають фанати суперника?

Мені навіть цікаво, адже коли я щось чую, то заводжу себе по-спортивному. Хочеться їм щось довести. Я стриманий, але закриваю чужим фанатам рот тим, що забив очки чи вдало відзахищався. Щось доводити словами чи посилати далеко я не буду

Дуже часто, коли ти забиваєш «трьоху», то передаєш комусь привіт. Це своїм вболівальникам чи фанатам суперника?

Наприклад, коли я забивав «Рівному», то прикладав палець до губ – цей жест адресувався трибуні, яка підтримувала наших суперників, щоб вони спокійніше себе вели. Є моменти, коли «трьоха» необхідна і вона емоційно підтримує команду, то відповідно так я і реагую. Якщо ми виграємо, наприклад, +20, то можна і фанатам показати якийсь жест. Я думаю, що людина, яка грає на позиції центрового і забиває «трьохи» – це класно.Тут головний тренер Володимир Журжій запитує тебе, чи правда, що під час карантину ти втратив кілька кілограмів?

Може бути, але я хочу знайти ваги, бо мені самому цікаво, якою зараз є моя вага. Вдома мама каже, що на мені все пропало... Їсиш тільки один раз в день. Чесно кажучи, не можу заставити себе їсти більше, перебуваючи на карантині. Здавалося б, коли підтримуєш фізичну форму, то потрібно правильно харчуватися, кілька разів на день, але я не можу змусити себе.

Дуже багато розмов було, що цьогорічна Вища ліга була найсильнішою за час незалежності. Чи погодишся з цим? Зважаючи на події в країні, наступний чемпіонат буде менш конкурентноздатним?

Не знаю, чи можна погодитися з тим, що цей чемпіонат найсильніший. Я думаю, що в часи «Волиньбаскету» чемпіонат був сильніший, і команди були конкурентноспроможніші. Тобто команда з першого місця могла програти команді з другої половини турнірної таблиці. Хоч зараз є іноземні гравці, але в період з 2011 по 2013 чемпіонат був сильніший. Щодо рівня наступного чемпіонату, то все залежить від того, як команди переживуть карантин. Адже бізнес, який спонсорує баскетбол, дуже страждає під час карантину фінансово.Чи хотілося тобі хоч раз покинути баскетбол?

Були такі моменти, що хотілося покинути баскетбол, але це лише допомогло стати сильнішим, загартувало характер. Це класно, що в ті моменти я не кинув баскетбол.

Який стиль баскетболу тобі ближчий: європейський чи американський?

Деякі європейські команди стараються грати, як в НБА. Ми в Європі, тому напевно європейський стиль ближче. Аби ми грали так, як в НБА, то за кожну гру кидали б по сорок трьошок. Але там грають швидко, всі один одного розуміють з півслова. Я думаю, що ми все ж рухаємося до американського стилю.

Як ставишся до політики Зеленського?

Людина пробує щось змінювати. Є моменти, коли виходить і коли не виходить, але людина старається щось робити. Зараз його дуже багато критикують, але йому теж важко. Він прийшов до влади, коли в країні все розграбовано, але деякі люди цього не розуміють. Зараз я ставлюся до його політики нейтрально. На міжнародній арені він не дає принижувати Україну, тому заслуговує на повагу.

Чи задумувався про те, щоб зробити татуювання?

Пів року тому така думка була, також думав про це ще в Черкасах. Я навіть відкладав гроші, але в мене вкрали гаманець. Я зрозумів, що це якийсь знак, і робити татуювання не потрібно. До татуювань я відношусь позитивно.Хто тебе ображає в команді?

Я б не сказав, що ображає. Можливо, декілька слів може сказати Діма Швагринський, але потрібно фільтрувати, де є образи, а де гумор. В команді до гумору ми відносимося досить нормально. Так, когось підколоти, але образ немає. Якщо мені не дадуть пас, коли я можу забити, то ображуся більше на це, ніж на якісь слова.

У наступному сезоні ти хотів би залишитися в «Старому Луцьку», чи є плани спробувати себе в іншому клубі?

Це потрібно говорити з керівництвом клубу, яким вони бачать наступний сезон, чи вони бачать мене в команді. Кожному гравцю, який прогресує, хотілося би грати на вищому рівні, але, думаю, зараз не той час, коли потрібно їхати за кордон чи переходити в команду Суперліги. Адже Суперліга зараз значно виросла, це не той рівень, що два роки тому.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---