Юрій Довгун: «Якщо хотіти жити краще – не треба боятися змін»

Депутат міськради і очільник луцького осередку «Сильної України» Юрій Довгун належить до так званих «політиків-спеціалістів». Тому у його виступах і публікаціях політика часто поступається місцем фаховим, професійним обговоренням конкретних проблем. Довгун очолює депутатську комісію з питань підприємництва, головує у громадській раді при Державній податковій інспекції в Луцьку. Окрім того він – член робочої групи, яка працює над проектом Податкового кодексу, створеної Федерацією роботодавців. З актуального нині питання про проект нової «біблії для підприємців», запропонованої українським урядом, й почалася розмова.

- Як ви оціните проект Податкового кодексу, запропонований урядом Азарова?
- Звісно, у тому вигляді, у якому він був запропонований, його приймати не можна. Проект, до прикладу, серйозно збільшував повноваження податкових органів: податківцям він давав право на дії, в демократичних країнах недопустимі!
По-друге, норми кодексу несправедливо розподіляли міру відповідальності між платником і податковими органами. Наприклад, якщо на підприємство накладаються санкції через невчасну сплату податків – так само штрафувати повинні і податкову, яка, до прикладу, не вчасно повернула ПДВ, або несправедливо стягнула штрафні санкції. Адже бізнес без грошей сповільнюється, а значить – несе збитки. Таких норм у проекті кодексу не було.

– Особливо багато нарікань було на зміни у спрощеній системі оподаткування…
- Проект кодексу її практично знищував, значно підвищуючи навантаження на «єдинщиків». Так, ця система недосконала, вона створена ще у 1998 році і однозначно її треба міняти. Треба враховувати, вид діяльності підприємства й багато інших чинників.
Не можна всіх під одну гребінку! Якщо це людина стоїть на базарі і заробляє важкою працею собі і дітям – ми не можемо збільшувати на неї податкове навантаження. Ми повинні їй ще й допомогти, адже вона не йде на біржу, не просить в держави грошей, а сама заробляє, створює робочі місця і платить податок, хай і невеликий.
А от де потрібні зміни щодо єдиного податку – це у поширених схемах мінімізації, коли біля підприємства створюється 10-20 платників єдиного податку, які просто відмивають гроші. Заплатили в квартал 600 гривень, відмили півмільйона – і закрилися.

- Чому ж кодекс таки не «протиснули»?
- Допомогла активна позиція громадськості та деяких прогресивних членів уряду. Зокрема Федерація роботодавців близько місяця тому створила робочу групу, яку очолив генеральний директор ВАТ «СКФ Україна» Володимир Цибульський. Було кілька круглих столів, постійно напрацьовували пропозиції, кількома чергами відправляли їх на Київ.
В цьому процесі зайняв активну позицію і віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко. Він заявив, що кодекс нищить інтереси малого і середнього бізнесу, а тому відстояв думку відкласти затвердження кодексу, врахувати пропозиції. Адже мав бути реалізований сценарій – прийняти Податковий кодекс до 1 липня, і ввести його в дію з Нового року, не зважаючи на його недосконалість.

Федерація роботодавців дала більше 280 пропозицій, і Сергій Тігіпко був на нашій стороні. Він відстоював думку, що кодекс має публічно обговорюватися, що усі поправки повинні бути взяті до уваги, що мають бути усунуті моменти, які утискають малий і середній бізнес.
І тому і наші пропозиції – волинян – теж були враховані.

- Як оціните роботу Громадської ради при ДПА, яку очолюєте?
- Рада не всесильна, але ряд питань ми вирішуємо. Зокрема, вдається сприяти налагодженню взаєморозуміння між податківцями і бізнесом. До прикладу, завдяки нам керівництво ДПА не раз дізнавалося про перевищення повноважень з боку інспекторів.
Підвищилася культура спілкування податківців з людьми – завдяки нам керівництво реагувало на негатив, а відтак були і догани, і покарання.
Громадській раді при ДПА вдалося популяризувати податкову звітність в електронному вигляді – відтак зменшилися черги, людям легше.

- Багато говорилося свого часу про потребу зробити цивілізованішими луцькі ринки. Відкрили навіть Новий ринок в районі вулиці Львівської. Які перспективи змін у цій сфері?
- Ситуація неоднозначна, Новий ринок – зручний, до торгових рядів можна заїхати машиною, викладена бруківка, гарні сучасні магазинчики.
- Але далеко, незручно…
- Я не думаю, що на Старому ринку, де тиснява, купа машин і мало місця – зручніше. Купиш пів-мішка картоплі – і нести незручно, далеко. А на Новому ринку - під’їхав і завантажив. Ще й дешевше – бо там оптова ціна.
Але підприємці не хочуть масово туди йти – кажуть, що там не продається. А не продається - бо нема достатньо покупців, які туди не йдуть, бо мало продавців. Банальне зачароване коло.
Новий ринок – це те місце куди має переміситися Старий. Бо тримати такий жах і антисанітарію в центрі міста, біля історичної пам’ятки – Замку Любарта, який мав би приваблювати туристів – неправильно. Це не тільки моя думка – це думка архітекторів, це думка людей, які дивляться стратегічно на розвиток міста.
Особливо той ринок, що ліворуч від вулиці Замкової – там же вузесенькі проходи, хаос – не дай Бог якоїсь пожежі – там же нічого не вдієш.
Але цю проблему треба вирішувати поступово. Має бути комплексний проект, мають бути готові інвестиційні пропозиції. Мають самі підприємці вірити, що це робиться на благо міста.

- У вівторок міський голова Богдан Шиба заявив, що експеримент з ціною проїзду в комунальних маршрутках в 1,5 гривні, буде продовжено. Яке ваше ставлення до таких нововведень?
Ви знаєте, людей вже дістали експериментами, а люди ж - не кролики :-).
Я оцінюю цей експеримент як економічний нігілізм і передвиборний популізм. При собівартості проїзду в автобусі - 2,61 грн. (офіційні дані, які мені надали на підприємстві) встановлювати вартість проїзду 1,50 гривні - яка логіка? Жоден з тих чиновників, які прийняли таке рішення, не продавали б будь-що зі збитком – 42,5%, якби це стосувалося б їхнього бізнесу. А так підприємство електротранспорту – комунальне, власність громади, і Луцький виконком більше 2 років практично вбиває це підприємство, зайнявшись перевезеннями в маршрутних автобусах.

Зміна ціни проїзду не дала нічого для підприємства: кількість пасажирів збільшилася, але доходи впали. І розбалансувався ринок – інші підприємці втратили пасажирів.

Плюс цей крок був нелогічним – керівники міської ради заявляли, що тариф не окупає затрати – і самі ж зменшили його. Ніякої логіки.

- А загалом, як оцінюєте реформування Луцького підприємства електротранспорту?

- Там зараз призначений новий керівник, який прийнятий з випробувальним терміном у три місяці, протягом якого повинен дати якісь результати.
А загалом ситуація плачевна. За два роки «вбили» автобуси з японськими двигунами, куплені в лізинг. Значна їх чистина стоїть під загорожею депо. Причина банальна – безгосподарність. Привід – нема грошей. От нема грошей – і масла в двигунах не міняємо! А це ж японський двигун, він буде їздити мільйони кілометрів, якщо за ним треба дивитися.

За неписаними правилами бізнесу відразу не купують так багато автобусів. Починають з 2-3, а для ЛПЕ їх купили 40. Усе було роблено без бізнес-плану, без чітких розрахунків.

Моя думка, що експеримент з маршрутками – це помилка міської ради. Моя позиція була тоді однозначною – і я стояв «розставивши руки», казав, цього робити непотрібно.

Лише за 2008-2009 роки від діяльності маршрутних автобусів підприємство отримало 13 мільйонів збитків, а це - гроші кожного мешканця міста, невідремонтовані дахи, розбиті дороги. Міському голові потрібно визнати, що рішення про придбання автобусів було помилковим, відмовитись від бізнесу, який несе збиток для лучан, і зайнятись тролейбусними перевезеннями – саме на тролейбусних перевезеннях, які є соціальним видом транспорту повинна зробити акцент влада. За 13 мільйонів, викинутих на вітер, можна було б придбати близько 15 новеньких тролейбусів !!!

- Сьогодні непевні умови роботи бізнесу, нестабільна ситуація, українців лякають «другою хвилею кризи». Що в таких умовах можете побажати луцьким підприємцям?
- Терпіння, стійкості і …нової влади.
Пригадуєте - Мойсей 40 років водив свій народ пустелею. Це було необхідно, аби змінилися стереотипи, в тому числі системи управління та взаємостосунків між людьми. Так і в Україні - добре було б усіх, хто був при владі останні роки, на 40 років вивести в пустелю.
Україні потрібні кардинальні, системні реформи, а для їх втілення до влади мають прийти нові, політично сильні та сміливі лідери-професіонали.
- Ви натякаєте на «Сильну Україну»?
- Чому натякаю? Прямо кажу – політично сильні та сміливі лідери-професіонали. Це якраз про «Сильну Україну» - команду, яка мислить передусім прагматично і розуміє, що українцям зараз потрібна одна ідеологія – ідеологія праці для нормального, заможного, життя, позитивних змін. Переконаний, що, якщо лучани виявлять нам свою довіру, ми зможемо втілити її в життя.

Розмовляв Сергій ЮРЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---