Походеньки-поїзденьки: зимовий похід на «Білий Слон». ФОТО

Про подорожі в Україні й за кордоном розповідатимуть «Волинські Новини» щосереди у рубриці «Походеньки-поїзденьки». Запрошуємо також і вас до висвітлення своїх походів, подорожей чи майбутніх туристичних поїздок тощо.

Свій похід у зимові Карпати першим презентує блогер «СвітЗаОчі»:

На початку лютого ми ходили у зимовий похід у Карпати. Я вже давно хотів побачити знамениту обсерваторію на горі Піп-Іван взимку. Цього року все склалось - погода дозволила піднятись та сповна насолодитись красою краєвидів Чорногори.



В перший день було вітряно, йшов сніг. Із Дземброні піднялись на Смотрич. На горі було дуже вітряно, тому вирішили переночувати в природній печері, що знаходиться на самісінькому вершечку. В печері комфортно може розміститись 2 людини, максимум - 4. Нас було троє, було майже комфортно.



Зранку, коли вилізли надвір, було дуже холодно, ще й пронизливий вітер. Але хмари розійшлись, і було видно більшість вершин Чорногори. Снігу на хребті мало, сильні вітри не дають йому тут затримуватись. Єдине, в місцях, де росте високогірна сосна (жереп) - провалювались по пояс у сніг.




Перед Новим роком хлопці з «Карпатських стежок» встановили вказівники на розвилках, тому ми користувались свіженькими дороговказами.



Досить швидко піднялись на Піп-Іван, тому в нас було вдосталь часу походити навколо й подивитись на цю неймовірну «споруду», оброслу снігом і льодом.



Саме за свій зимовий вигляд цей «гірський замок» отримав назву «Білий Слон».



Гора знаходиться недалеко від кордону з Румунією, тому звідти добре видно скелясті румунські Карпати.



Про саму обсерваторію і її історію можна почитати на Вікі, після ІІ Світової війни стоїть пусткою, в цьому році її почали консервувати для подальшої реставрації. Поки перекрили дах (крім веж) і заклали цеглою вікна. В планах - накрити дахом всю споруду і за кілька років, коли стіни висохнуть, почнеться й реставрація. В майбутньому тут буде обсерваторія, метеостанція і готель.


«Білий Слон» в променях сходу:


Обсерваторія при денному світлі:


І на заході сонця:


Всюдисущі карпатські каплички:


Заночували ми в одній з кімнат обсерваторії. Надворі в цей час було -22. Зранку з закарпатського боку почали перетікати через хребет хмари, піднявся вітер.


Стоячи на вершині, можна було спостерігати власну тінь на хмарах, що «перетікали» через сідловину. і що найцікавіше - кожен бачив навколо власної тіні веселку, іноді навіть дві, у формі кола. Це явище називається гало, або глорія.


Під час спуску погода мінялась часто: то сонце, то хмари.




Оскільки ми мали ще день запасу до потяга, вирішили сходити на Женецький водоспад:


Взимку вода стікає маленьким струмочком, а сам водоспад застиг до весни у кризі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---