Вінчання і хрещення за ґратами: як у Луцькому СІЗО несе службу священник

Місія священника, який проводить богослужіння на території слідчого ізолятора, – допомогти ув’язненому усвідомити свій гріх та навернути його на шлях спасіння.

Про це капелан, протоієрей, голова пенітенціарної служби управління Волинської єпархії Православної церкви України Андрій Мовчанюк розповів у програмі «Духовна абетка» на 12 каналі.

Пенітенціарну службу при управлінні єпархії було створено 2019 року, хоча й до цього волинські священники опікувалися людьми, які перебувають у неволі. Завдяки такій структурі священнослужителі можуть ділитися досвідом задля покращення духовної підтримки тих, хто відбуває покарання.

Уже понад два роки Андрій Мовчанюк опікується тими, хто утримується в Луцькому слідчому ізоляторі. Два-три рази на тиждень він відвідує людей, які вчинили злочини, та спілкується з працівниками СІЗО.

Як наголошує душпастир, дуже часто саме за ґратами ув’язнені усвідомлюють свій гріх і навертаються на дорогу до Бога.

«Моє служіння як капелана розпочалося 2001 року, коли я отримав священницьку хіротонію з рук покійного митрополита Якова. Тоді було створено хоспіс при онкодиспансері, туди потрібен був священник і владика благословив мене туди. З того часу я і парафіяльний священник, і капелан. А на сьогодні ще й співпрацюю з Луцьким слідчим ізолятором», – зазначив Андрій Мовчанюк.

На першу молитву в капличці Великомучениці Анастасії Узорішительниці при Луцькому слідчому ізоляторі відізвалися близько 70 людей, пригадав капелан. У каплиці ув’язнені мають можливість отримати молитовник, запалити свічку, залишити записку за здоров’я чи упокій рідних.

«Коли людина усвідомлює той гріх, який вчинила і за який відбуває покарання, то стає віруючою. Багато хто по кілька разів перечитує Святе Письмо, цитує і знає його навіть краще за деяких церковників, – сказав душпастир. – Моя місія як священника – привести людину до спасіння, щоб вона зрозуміла, що Господь дає їй можливість виправитися та стати кращою. В установі перебувають близько 280-300 людей. Серед них трапляються переселенці. Багато з них є навіть нехрещеними. Тому мені доводилося проводити в закладі й хрещення дорослих людей».За два роки капеланства в Луцькому слідчому ізоляторі священнику довелося не тільки хрестити дорослих, але й вінчати осіб під слідством і хрестити новонародженого, матір якого відбуває покарання.

Читати ще: Волинський священник представив план переходу на новоюліанський календар

Андрій Мовчанюк зауважив: дуже важливий момент духовного життя – сповідь. Найчастіше до нього на сповідь приходять жінки, особливо ті, в яких на волі залишилися діти. Найтяжчою для душпастиря, своєю чергою, є сповідь убивці. Як пригадав, у СІЗО йому доводилося зустрічатися навіть із тими, хто лишив життя священника.

«Я пояснюю людині, що вона сповідається не переді мною, а перед Богом. Кожен священник дає обіцянку, що суть таїнства сповіді нікому, ніде й ніколи не розголошується. Я не маю права щось комусь розповісти. Це суто між мною і тим, хто приступає до таїнства сповіді», – наголосив душпастир.

Від початку повномасштабного вторгнення люди, які опинилися в СІЗО, також намагаються допомогти нашим Збройним силам. Вони роблять окопні свічки, шиють постільну білизну та рукавички бійцям.

«Звісно, є байдужі. Але більшість беруть участь. Вони запитують про те, що відбувається, цікавляться новинами. Є один ув’язнений, який брав участь в АТО… Люди там переосмислюють свої цінності. Вони бояться втратити зв’язок із тим, що залишилося за парканом. Тому ми спільно з працівниками установи, соціальними працівниками проводимо різні просвітницькі заходи й обговорюємо різноманітні теми, – зауважив отець Андрій. – Церква завжди була і є прикладом служіння. Церква завжди була і є поруч із людиною, незалежно від того де та перебуває. А коли в людини ще й тяжкі життєві обставини, то церква має бути ще більш присутньою в її житті».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---