Головною новорічною прикрасою в оселях наших прадідів був дідух. ВІДЕО
Були часи, коли українці ще нічого не знали про різдвяну ялинку. Традиція прийшла в українські домівки з Європи лише у ХІХ столітті.
До того ж часу головною прикрасою в оселях наших предків був дідух - великий сніп з жита або пшениці, прикрашений сухоцвітом. Традиція заносити в хату на Свят Вечір дідуха бере початок ще з часів язичництва, пише сайт «24».
У хліборобській культурі слов`ян він був символом пожертви для гарного збіжжя. Дідух також символізував родоначальника сім`ї - діда та інших предків. Українці вважали, що душі померлих постійно контактують з родиною і допомагають у всіляких справах.
Однак за повір’ям, пращури провідують на Різдво лише ті сім’ї, в яких шанують їхню пам’ять, зокрема - ставлять дідуха. Після свят за традицією його треба було обов`язково спалити.
«Спалювали іноді на святого Василя, коли закінчувались свята різдвяні, або на Водохреще. Тобто в різних регіонах по-різному. Але до цього часу в деяких оселях не спалюють дідух, тому що це мистецько зроблений виріб і він ще прикрашає оселю. Тобто його могли виносити з хати, але на наступний рік знову заносили і ставили в оселі», - каже член Національної спілки майстрів народного мистецтва Раїса Павленко.
У різних регіонах дідух міг виглядати по-різному. В центральній Україні це був щільно зв`язаний перевеслами сніп, прикрашений сухими травами, калиною, бубликами, солом`яними павучками і ангеликами. Водночас, на Закарпатті дідуха робили у вигляді деревця з гілочками.
Ще однією прикрасою українських домівок був різдвяний павук. Цей солом`яний витвір чіткої геометричної форми відображав уявлення наших предків про всесвіт. Вважалось, що він забирає негативну енергію і гармонізує простір. Господині також любили плести вінки з пшениці і сухоцвітів. Коли на них ставили гарячий посуд з кутею, хата наповнювалась літніми пахощами.
«Мені дуже подобається, коли займаєшся соломоплетінням отримуєш дуже великий заряд енергії. Цим дуже приємно займатись», - каже майстриня Ірина Артамонова.
Навчитись соломоплетінню не складно, - кажуть майстри. Варто лише не лінуватись і фантазувати, аби у домі оселився дух справжнього українського Різдва.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
До того ж часу головною прикрасою в оселях наших предків був дідух - великий сніп з жита або пшениці, прикрашений сухоцвітом. Традиція заносити в хату на Свят Вечір дідуха бере початок ще з часів язичництва, пише сайт «24».
У хліборобській культурі слов`ян він був символом пожертви для гарного збіжжя. Дідух також символізував родоначальника сім`ї - діда та інших предків. Українці вважали, що душі померлих постійно контактують з родиною і допомагають у всіляких справах.
Однак за повір’ям, пращури провідують на Різдво лише ті сім’ї, в яких шанують їхню пам’ять, зокрема - ставлять дідуха. Після свят за традицією його треба було обов`язково спалити.
«Спалювали іноді на святого Василя, коли закінчувались свята різдвяні, або на Водохреще. Тобто в різних регіонах по-різному. Але до цього часу в деяких оселях не спалюють дідух, тому що це мистецько зроблений виріб і він ще прикрашає оселю. Тобто його могли виносити з хати, але на наступний рік знову заносили і ставили в оселі», - каже член Національної спілки майстрів народного мистецтва Раїса Павленко.
У різних регіонах дідух міг виглядати по-різному. В центральній Україні це був щільно зв`язаний перевеслами сніп, прикрашений сухими травами, калиною, бубликами, солом`яними павучками і ангеликами. Водночас, на Закарпатті дідуха робили у вигляді деревця з гілочками.
Ще однією прикрасою українських домівок був різдвяний павук. Цей солом`яний витвір чіткої геометричної форми відображав уявлення наших предків про всесвіт. Вважалось, що він забирає негативну енергію і гармонізує простір. Господині також любили плести вінки з пшениці і сухоцвітів. Коли на них ставили гарячий посуд з кутею, хата наповнювалась літніми пахощами.
«Мені дуже подобається, коли займаєшся соломоплетінням отримуєш дуже великий заряд енергії. Цим дуже приємно займатись», - каже майстриня Ірина Артамонова.
Навчитись соломоплетінню не складно, - кажуть майстри. Варто лише не лінуватись і фантазувати, аби у домі оселився дух справжнього українського Різдва.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Луцький університет співпрацюватиме з дитячою поліклінікою
Сьогодні 21:21
Сьогодні 21:21
Посол ЄС: 2030 рік – реальна дата вступу України в Євросоюз
Сьогодні 21:01
Сьогодні 21:01
На Волині попрощалися з військовим Вадимом Ковальчуком
Сьогодні 20:43
Сьогодні 20:43
У Нововолинську відкрили денний центр із кризовою кімнатою
Сьогодні 20:22
Сьогодні 20:22
З сайту російського МВС зникли картки про розшук Зеленського
Сьогодні 20:02
Сьогодні 20:02
РФ посилила атаки, але біля Часового Яру досягла невеликих успіхів, – розвідка Британії
Сьогодні 18:44
Сьогодні 18:44
Гімни миру: у Луцьку відзначили день Європи
Сьогодні 18:25
Сьогодні 18:25
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.