У Луцьку – виставка польського публіциста Єжи Ґедройця

Виставку «Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки культури» відкриють у Луцьку 1 квітня о 16:00 в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України, що на вулиці Лесі Українки, 24а. Про це інформують організатори.

Експозиція презентує важливу частину спадщини Єжи Ґедройця та Літературного інституту з нагоди 60-ої річниці започаткування видавничої серії Бібліотека «КУЛЬТУРИ», однієї із найважливіших польських книжкових колекцій після Другої світової війни. Перші томи цього циклу побачили світ на початку 1953 року: «Транс-Атлантик» Вітольда Ґомбровича, «1984» Джорджа Орвелла та «Поневолений розум» Чеслава Мілоша.

У Бібліотеці «КУЛЬТУРИ» видавали як книжки польських авторів, так і книжки інших письменників з-за «Залізної завіси», себто російських, українських, югославських, а також західних авторів. Згаданій серії була притаманна широка тематична палітра, починаючи від історичних публікацій, через соціологічні, політологічні роботи, закінчуючи художньою літературою, яка фактично надала її високого престижу. Завдяки серії відбулося своєрідне відродження таких літературних жанрів як есе чи щоденник.

Бібліотека «КУЛЬТУРИ» стала простором, в якому не діяли цензорські заборони, а межі визначалися лише високим рівнем твору. Автори серії сформували добірне товариство видатних письменників та інтелектуалів. Серед них були Раймонд Арон, Анджей Бобковський, Джеймс Бергейм, Альбер Камю, Юзеф Чапський, Марія Данілевич-Зелинська, Вітольд Ґомбрович, Зиґмунт Гаупт, Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, Марек Гласко, Артур Кестлер, Юзеф Мацкевич, Чеслав Мілош, Борис Пастернак, Єжи Стемповський, Андрій Синявський, Олександр Солженіцин, Станіслав Вінценз, Казимеж Вежинський, Юзеф Віттлін.

Основна мета виставки «Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки культури» – це донести широкому загалу публіки значення спадщини Єжи Ґедройця та Літературного інституту та увічнити знаменитих особистостей та історичні події минулого Польщі та Центрально-Східної Європи.

Виставка складається з 26 планшетів, на яких матеріал розмістили у тематично-хронологічному порядку. Назви окремих таблиць перегукуються із заголовками книжок, виданих в рамках серії Бібліотека «КУЛЬТУРИ», які символізують головні періоди видавничої діяльності Єжи Ґедройця та Літературного інституту. На планшети вивели також найважливіші цитати зі слів Редактора, завдяки чому він неначе сам розповідає нам про свою діяльність, свої політичні міркування та видані Літературним інститутом книжки в період 1946-2000 роки.

Завдяки такому «прийому» виставка презентує також історію згаданого Літературного інституту в переломні моменти, наприклад, 1954, 1956, чи 1968 роки. На планшетах розмістили і найважливішу інформацію про створення Літературного інституту, його засновників, співробітників, авторів та діяльність. Кожна таблиця є окремою розповіддю про мінливу видавничу стратегію Єжи Ґедройця, її причини та наслідки, як-от у випадку судових процесів російських чи польських письменників, звинувачених у зв’язках із «Культурою». З одного боку, виставка презентує доробок та книжки польських авторів з Польщі та еміграційних кіл, видані Інститутом. З другого, – виставка представляє західну літературу, а також письменство з-за «Залізної завіси», тобто комуністичного блоку. У підготовці виставки її автори взяли до уваги політичний контекст, який супроводжував видані книжки, а також їх значення в конкретний історичний момент.

Виставка достеменно обґрунтовує твердження, що завдяки редакторському інстинкту Єжи Ґедройця, томи Бібліотеки «КУЛЬТУРИ», з характерною іонійською колоною на обкладинці, назавжди записалися в каноні польської літератури. Завдяки «органічній праці» Редактора Літературний інститут став осередком мислення про Польщу та Центрально-Східну Європу, який впливав на громадську думку в Польщі, в еміграційних колах, комуністичному таборі, а також на Заході.

Ілюстрації взяли здебільшого з Архіву Літературного інституту та в багатьох випадках вперше презентують широкому загалу. Завдяки сучасним інтерактивним методам, а саме матричним кодам, розміщеним на таблицях виставки, її відвідувач може зв’язатися через Інтернет з інформаційним порталом та отримати більше відомостей про експонований предмет.

Уперше за всю історію Літературного інституту виставку підготовали в чотирьох мовних версіях, а саме: польською, англійською, французькою та українською. Кожну з версій можна презентувати в різних точках світу одночасно.

Автором та куратором виставки є доктор Малґожата Птасінська, графічний дизайн – Марека Залеського.

Виконавець експозиції – Фонд «Паризької культури» у Варшаві. Проект виставки та каталог «Єжи Ґедройць та його справа. Доробок бібліотеки культури» виконализавдяки фінансовій підтримці Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---