USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.70
  • PLN 9.76 9.98
Оксана Брюховецька: «Я українка»: постер-кампанія, яка закликає замислитися над статусом жінок-заробітчанок
Цими тижнями на вулицях Варшави серед сітілайтів, що рясніють рекламою, можна натрапити на плакати з написом «Я УКРАЇНКА» і портретами жінок-заробітчанок на тлі портрету Лесі Українки, що є фрагментом 200-гривневої купюри.

Плакати зображають прибиральницю, офіціантку, працівницю фастфуду, робітницю на птахофабриці, медсестру та збирачку сезонних ягід.

Ця інтервенція – частина програми 10-го урабаністичного фестивалю «Варшава в будові», який досліджує різноманітні явища життя сучасного міста.

Цього року до кураторства фестивалю був запрошений колектив із сусідньої країни – Центр візуальної культури з Києва.

Організована виставка і серія пов’язаних з нею подій отримала назву «Сусіди».


В описі проекту зазначається: «Чимдалі більша кількість мешканців Варшави (та багатьох інших польських міст) виявляють, що їхні сусіди приїхали з України.

Або ж із Білорусі, Молдови, Росії, Грузії, Узбекистану і так далі.

Все більший наплив мігрантів з-за східного кордону призводить до того, що вперше з часів Другої Світової війни Польща перестає бути моноетнічною державою».


Українці та українки масово приїздять до Польщі на навчання та роботу.

Годі знайти точні цифри щодо кількості українських мігрантів, – за приблизними підрахунками протягом кількох останніх років їх побувало там понад 4 мільйони.

Хвиля міграції особливо зросла з 2014 року. Умови праці робітників, ставлення до них, нелегальна праця – ці питання не надто артикульовані в публічному просторі Польщі.

У проекті «Сусіди» цих тем торкаються окремі представлені мистецькі роботи художників з України, Польщі, Австрії, Німеччини та Франції.

Деякі з них охоплюють більш широкий загальноєвропейський міграційний контекст.

Постер-кампанія «Я УКРАЇНКА» присвячена праці українських заробітчанок.

У багатьох сім’ях, надто з Західної України, є безліч історій (ще з 90-х років) про матерів, що покидали свої домівки і їхали заробляти в Польщу чи в Італію, найчастіше – прибиральницями, доглядальницями або збирачками фруктів та овочів на сезонних роботах.

На сьогодні значна кількість мігрантів прибула і зі Сходу України через військовий конфлікт, що точиться там.


Українська держава вже 27 років не може забезпечити гідної заробітної платні своїм громадянам у дуже великому спектрі професій – від робітників фабрик і підприємств до вчителів, лікарів, виховательок, викладачів тощо.

Робочі місця зникають, а там, де залишаються, оплата праці змушує людей просто-таки до виживання.

На підприємствах робітники й робітниці у відповідь на запити щодо підвищення зарплатні можуть почути від роботодавців таке: «Якщо вас не влаштовує – їдьте працювати до Польщі!».

Польський ринок праці радо вітає дешеву робочу силу із-за східного кордону Європейського Союзу.

Часто ці робітники й робітниці платять податки, з яких не матимуть ніякого зиску в пенсійному віці.

В більшості їдуть працювати на будівництвах, сезонних роботах, на фабриках, у сфері обслуговування.

Парадоксально, але обидва ринки – і український, і польський, задовільняє така ситуація, коли зиск переважно має сильна сторона роботодавців.


Жіноча праця досі в усьому світі менш оплачувана, а робота, пов’язана із прибиранням, доглядом за немічними та старими, виконання якої очікують від жінок, користується найменшим соціальним престижем, незважаючи на те, що вона забезпечує базові потреби людського існування.

У Польщі ви можете зустріти наших співвітчизниць, залучених до цієї праці, які мають вищу освіту, вчителювали.

Доки вони заробляють у такий спосіб на життя, їхня професійна кар’єра занепадає.

Плакати «Я УКРАЇНКА» закликають замислитися над статусом різних видів праці і спрямовані на те, щоб зробити жінок-заробітчанок видимими в публічному просторі.

Внизу плакату розміщений текст, який коротко розповідає хто така Леся Українка – видатна письменниця, яка мала феміністичні погляди і стояла на стороні людей праці.

Вона неодноразово писала і говорила про те, що люди праці повинні об’єднуватися у боротьбі за свої інтереси.

Сьогодні ці погляди Лесі забуті, хоча портрет її, як культурної ікони, прикрашає наші гроші.

Ті гроші, яких силі-силенній українських громадян бракує, аби оплатити комунальні послуги, поїхати на відпочинок або забезпечити собі та своїм рідним гідне лікування чи навчання.


«До робітників належать і ті, що роблять письменну працю, коли тільки вони не запродують свого сумління багачам, а тримаються купи з робітниками», – писала Леся Українка.

Такою бачила вона позицію творчих людей. Тож автор(к)и портретів українок – Оксана Брюховецька, Ксенія Гнилицька, Валентина Петрова і Давид Чічкан солідаризувалися з українськими заробітчанками згідно з Лесіними принципами.

Серед інших тем, які представлені на виставці «Сусіди» – історична пам’ять, і, зокрема, спадок модерністської архітектури, яка знищується під натиском нових забудов (тут паралельними стали історії київської Тарілки на Либідській, яку сьогодні поглинає шопінг-мол «Океан-плаза» і «Цепелії», будівлі, в якій власне розмістилася виставка).

«Цепелія» (скорочена назва Центрального бюро народної та художньої промисловості CPLiA) – колишній повоєнний павільйон, де торгували виробами народного мистецтва та ремесел.

В 90-х роках там розташовувалося казино, і згодом будівля практично втратила свій попередній вигляд фасаду через численні рекламні наклейки, банери, пластикові вікна, що обліпили її, на даху встановлено величезний рекламний екран. Будівля приватизована і функціонує частково.

Виставка «Сусіди» в павільйоні «"Цепелія» триває з 13 жовтня до 11 листопада.

P.S. Доки матеріал готувався до виходу, в мережі Facebook відбулася хейтерська атака (за чисельної участі ботів) в коментарях до альбому «Я УКРАЇНКА» на сторінці кураторки проекту – з цькуванням, приниженнями і погрозами.

Головним закидом було те, що українки показані через «неправильні образи» соціально неуспішних верств, і що це «принизливо» для України та українських жінок.

Насправді ж принизливим є те, що Україна сьогодні є найбіднішою країною Європи і входить у десяток найбідніших країн світу.

Палкі емоції та гнів, що виникають при згадці про це, варто було б перенаправити на пошук вирішення проблеми.

Натомість прикро, що окремі громадяни, які вважають себе успішнішими за інших, з такою зневагою висловлюються щодо робітниць, представлених на плакатах.

Лікарки, працівниці фабрик, офіціантки, сезонні працівниці і прибиральниці не є людьми другого сорту! Усі інші громадяни користають з їхньої праці!

Підвищення заробітних плат і якості умов праці в Україні знизило б потік як трудових мігрантів за кордон, так і відтік висококваліфікованих спеціалістів з України.

У тексті на кожному з плакатів зазначається: «Ці жінки заслуговують гідної оплати праці і гідного ставлення до себе».
Джерело: Українська правда
      Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
      Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Досягати успіху всупереч труднощам, не бути байдужим, бачачи несправедливість та робити добрі вчинки лучани вчилися за допомогою короткометражних кінострічок
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка закликає Російську Федерацію як державу-окупанта вивести свої війська з Кримського півострова та припинити тимчасову…
В обласному центрі Волині за сприяння Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» презентували календар про волонтерську діяльність громадських організацій міста інклюзивного…
Коментарів: 1
Красивий Показати IP 31 Жовтня 2018 00:05
Соромно, що жінкам з України доводиться для виживання і прийнятний рівень життя для своїх дітей заробляти малокваліфікованою працею в напівлегальному статусі поневіряючись світами. Що з владу понавибирали, ви, виборці кляті?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus