Засудження Сергія Стерненка до 7 років тюрми спровокувало нову хвилю розмов про необхідність кардинального реформування судової системи в Україні. З цим, здається, згодні в Україні всі (крім самих суддів), включно з президентом Зеленським.

Особливу увагу звернули на горезвісні 300 гривень, які, за даними слідства, Стерненко відібрав у постраждалого, і які нібито були метою нападу. Ті, хто вирок підтримав, опонують – за законом розбій є розбій, незалежно від того, що забрали в жертви.

У цьому контексті пропонуємо розглянути декілька прикладів того, як і за що карає Кримінальний кодекс України, як у ньому розставлені пріоритети.

Майно vs інші права людини

Розбій карається позбавленням волі на 3-7 років, а якщо напали на жертву удвох – вже 7-10 років із конфіскацією майна. Таким покарання буде, навіть якщо ці двоє «дали по голові» або погрожували це зробити й відібрали лише 40 гривень.

Зі статтею «Грабіж», якщо він стався з погрозою насильства або організованою групою, справа схожа – 4-6 років в’язниці, тяжкий злочин. Тобто хтось відібрав у жертви пакет з АТБ – уже тяжкий злочин.

Натомість зґвалтування карається позбавленням волі на 3-5 років, і це вважається нетяжким злочином – тобто засуджений може відбутися умовним терміном (за тяжкий злочин умовного не буває). А якщо жертва опиралася, то ще й може сісти за перевищення меж самооборони (але це вже окрема велика тема).

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини карається ув’язненням до 3 років. А якщо викрали малолітніх, заподіяли фізичні страждання, застосували зброю або викрала група осіб, санкція – до 5 років тюрми. Тобто якщо вас хтось запхав у багажник і вивіз кудись, покарають його як за нетяжкий злочин.

Проте крий боже викрасти сам автомобіль. Якщо його вартість перевищує 113 500 гривень, то покарання – 5-8 років в’язниці із можливістю конфіскації майна (тяжкий злочин), а якщо збитки перевищать 283 750 гривень – сісти можна на 7-12 років. Наприклад, дуже складно знайти навіть десятирічне вживане Chevrolet Aveo, дешевше 113 тисяч, а нове таке авто коштує понад 400 тисяч.

А от якщо машина ваша і ви сіли за кермо п’яним, то заплатите 17 тисяч гривень штрафу. І це тільки після вже котрої за ліком аварії з великою кількістю жертв Радапосилила відповідальність за п’яне водіння (закон ще має підписати президент).

Захист країни vs суспільна мораль

Наша держава суворо карає не тільки за майнові злочини, а й охороняє суспільну мораль. У своїй програмі журналістка Аліна Шеремета розказувала, як можна стати фігурантом справи за статтею 301 ККУ за пошук партнерів в інтернеті, обмін еротичними фото (за обопільною згодою), зняте home-відео й інші інтимні речі.

До того ж правоохоронці регулярно «накривають» студії так званих вебмоделей. А така діяльність — це вже частина 3 статті 301, бо «порно» виготовляють «за попередньою змовою групою осіб». Санкція — 3-7 років в’язниці, тобто тяжкий злочин.

Інший показовий приклад — канабіс, про боротьбу з яким правоохоронці активно звітують. Найяскравішим останнім прикладом є історія 16-річного школяра з одного із сіл на Волині, який отримав 6 років тюрми за продаж 11 грамів конопель. З грудня він перебуває в СІЗО.

Школяра звинуватили у двох епізодах такого продажу (сам він визнає лише один), тому кваліфікували його дії не за ч. 1, а за ч. 2 статті 307. Покарання за першу — 4-8 років тюрми, за другу — 6-10 років з конфіскацією майна.

Тобто в цьому випадку все в межах закону — повторний збут наркотиків, байдуже яких. А чи ви везли кілька грамів канабісу, чи героїну — неважливо.

А от посягання на територіальну цілісність і недоторканність України карається позбавленням волі від трьох до п’яти років. І це нетяжкий злочин. Тож виходить, що зберігання пари грамів канабісу загрожує суспільству більше, ніж посягання на територіальну цілісність?

Якщо ж узяти забруднення навколишнього середовища, то далеко не завжди ми до Кримінального кодексу взагалі дійдемо. Бо доведеться обмежитися тим, який про адміністративні правопорушення. Наприклад, за викид забруднювальних речовин в атмосферу або перевищення норми викидів треба заплатити штраф аж у 85-136 гривень. Забруднення й засмічення вод — 51-119.

Слід враховувати, що Держекоінспекція також видає приписи з вимогою ліквідувати порушення (злісне ігнорування яких може призвести до зупинки підприємства). Також у забруднювача можуть вимагати компенсувати збитки.

Звісно, є екологічні статті й у Кримінальному кодексі. Забруднення атмосферного повітря, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, карається вже штрафом у 1700-3400 грн або ж обмеженням волі терміном до 3 років. І вже якщо загинули люди або стались інші «тяжкі наслідки», санкція сягає 5 років позбавлення волі. Але й це нетяжкий злочин. Така ж санкція й у випадку із забрудненням вод — якщо це призвело до захворювання або загибелі людей.

А от підробляти гроші або цінні папери держава дуже не радить. Пленум Верховного суду вже давно вказав, що це становить «підвищену суспільну небезпеку». Санкція відповідної статті ККУ — 3-7 років тюрми, тобто тяжкий злочин. Якщо ж надрукували фальшивих грошей на понад 454 тисячі гривень — 8-12 років з конфіскацією майна. Це вже особливо тяжкий злочин.

І ще трохи про гаманець

У народі є така приказка: якщо тебе посадили за крадіжку, отже, занадто мало вкрав. Як у будь-якому жарті, в ньому є лише частка жарту. А не до жартів було чоловіку та жінці — жителям Луганщини, — які у 2018 році напідпитку вирішили вкрасти трохи соняшника — на 245 гривень.

Крадіжка в нас карається до 3 років тюрми. Але їх було двоє, тобто це вже «за попередньою змовою групою осіб» — до 5 років. Героїв цієї історії спіймали, жінці дали рік умовно, а чоловік «загримів» на три роки. І вже коли він відбув понад половину терміну, Верховний суд постановив його звільнити.

А от якщо не сплачувати податки (неважливо, на яку суму), потрапити до в’язниці не вийде. Від 2011 року ухилення від сплати податків тюремного ув’язнення не передбачає. Максимальна санкція — 425 тисяч гривень із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.

Наприклад, у США за таке можна сісти в тюрму до 5 років, у Великій Британії — до 7 років, у Німеччині — до 5 років, а в «особливо серйозних справах» можна отримати до 10. Хоча до кримінального переслідування справа доходить не часто, здебільшого все закінчується компенсацією податку та штрафом.

З іншого боку, правоохоронна система цих країн «трохи» відрізняється від нашої, і там можливість тюремного строку, ймовірно, не використовують для тиску на бізнес. У нас противники тюремного ув’язнення за несплату податків до цього й апелюють — мовляв, посадовці зловживають своїми можливостями.

Насамкінець розповімо про статтю ККУ, на яку також скаржаться у контексті зловживань посадовців. Стосується вона вже тих, хто потрапив до в’язниці. Це стаття 391 - «Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань». Карається вона позбавленням волі до 3 років.

Правозахисники давновимагають вилучити цю статтю через можливість зловживання з боку адміністрацій в’язниць. Наприклад, один ув’язнений отримав 1 рік за те, що «спав не на своєму місці», інший — 2 роки за «антисанітарний стан приліжкової тумбочки», ще один — 3 роки за відмову виконати команду «Підйом». Попри ці вимоги, стаття досі існує. Це лише деякі положення Кримінального кодексу, які можуть викликати запитання. Водночас держава, схоже, й сама не дуже задоволена кодексом, тому хоче створити новий.

Зараз працює утворена президентом комісія, вона вже представила проєкт нового Кримінального кодексу. У його концепції вказано, що принципові положення теперішнього ККУ «зруйновані валоподібними, несистемними й часто необґрунтованими змінами та доповненнями» й загалом ККУ має «численні суперечності, прогалини та неточності».

Тож нічого не залишається, як чекати нового кодексу, — але яким він буде й коли, вам поки ніхто не скаже.