Почім продають картоплю на ринках у Луцьку та чи вигідно її вирощувати

Нині на ринках Луцька – сезон продажу картоплі. Є тут дрібніша бульба, є велика, а є й середнього розміру. А сортів стільки, що аж очі розбігаються. Та й ціни різняться: хтось принципово віддає по 25 гривень за кілограм, а хтось готовий скинути і до 14.

Журналісти ТРК «Аверс» розпитали у продавців на Варшавському ринку та господарів, які продають городину біля автостанції, чи вигідно зараз вирощувати «другий хліб» самому, чи все ж дешевше купувати.

Пані Леся з Берестечка розповідає: аби виростити й зібрати урожай, техніку в поле доводиться виганяти безліч разів. А поки жінки торгують на базарі, уся найважча робота та худоба залишаються на чоловіків.

«Тож це посади треба, обробити все...Потім скоси, згреби, копачкою викопай. Тож воно не виплачується, кажу так, як є. То дуже важка праця, але жити за щось треба. Колись їздили на ринок (продавати, – ред.), а потім не було корів, то перестали. А от останні два роки вже їздимо постійно. Ну, ми тут кожну суботу є», – каже жінка.

Читати ще: Волинянин викопав на городі велетенську бульбу вагою понад 1,2 кілограма

Крім картоплі, пані Леся везе до Луцька ще й домашню молочку та городину. Каже: працювати доводиться від світанку до заходу сонця, але прибутки зараз такі, що мимоволі замислюєшся – чи є взагалі сенс у цій пекельній праці. Проте, додає волинянка, мусить, хоча прибуток виходить меншим ніж мінімальна зарплата.

«Здебільшого, я молочне везу (на ринок), але беру одну-дві сумки картоплі. В мене сьогодні все під заказ, то я не виставляю його. Дзвонили, замовили і мають прийти пізніше забрати», – каже продавчиня.А от пан Сергій допомагає робочими руками на масштабних площах. Бус завантажують картоплею в Піддубцях і везуть на луцький базар. «Все самі робимо», – розповідає чоловік.

Але із нинішніми цінами на пальне, вирощувати картоплю нині невигідно. За день вдається продати заледве сотню кілограмів, а собівартість вирощування зросла настільки, що чистий заробіток часто йде в мінус.

«Ну, орієнтовно – тисяча гривень в день, деколи дві. Але це настільки важкий труд. От людина має, наприклад, 100 гектарів, і доводиться працювати от як. От представте, скільки маючи гектарів, скільки труда, скільки людей працює, і ось стільки заробляє людина. В людини справді є багато гектарів, ціни немає – п’ять гривень (за кілограм). А лише собівартість виходить п’ять гривень, а ще оренда полів, а хімія. От людина і йде у великий-великий мінус», – каже Сергій.

Читати ще: Україна цього року збере менше картоплі. Чи вистачить врожаю

Біля мішків на ринку порається і 16-річний Олександр, який приїхав на базар допомагати дідусю.

«Все механізоване, все робимо тракторами. Скажемо так, вирощуємо без хімікатів, бо в цьому році колорадського жука й не було. Тільки гній давали і все, в принципі. У нас своя техніка, щоб садити, копати. А збираємо вручну все», – розповідає як уже справжній господар хлопець про урожай.

Дідусь Олександра, пан Юрій підтверджує, що без механізації зараз ніяк. Але, як каже чоловік, увесь процес обробітку землі – від оранки до збору – вимагає стільки солярки, що продавати картоплю за безцінь просто серце крається. Господар бідкається, що з нинішніми цінами – це вже виживання.

Свою картоплю чоловік продає по 15 гривень за кілограм. Але, як зізнається, її нині садити невигідно: «Привезти її, зібрати. На 20 сотих треба до 40 літрів солярки. Чотири тисячі треба тільки на одну солярку віддати, щоб зібрати картоплю. Таке наше життя сільське».

Хтось продає по 25 гривень, хтось скидає до 14, а хтось працює в нуль, аби тільки закрити витрати на солярку. Виростити «другий хліб» сьогодні – це справжня рулетка. Втім, поки в селі є техніка, а на базарі – такі віддані господарі, Луцьк без картоплі точно не залишиться.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---