27...

2 Липня 2011 14:40

40 років тому, 3 липня... відійшов у Кращі Світи... соліст легендарної та найскандальнішої, яскравої, як миттєвий спалах, групи XX століття - The Doors - Джим Моррісон.
20 років тому вийшов не менш епатажний фільм Олівера Стоуна "The Doors", який днями захотілося переглянути ще раз...
Це надихнуло на серйозні роздуми, адже зараз я - у віці Моррісона, а також - Кобейна, Дженіс Джоплін.. Час від часу слухаю їхні пісні та думаю, невже талановите життя у стилі "рок" має бути таким блискавично коротким, оповитим наркотичним дурманом?!?
Чому вони себе самознищували???
Їх пісні - завжди молоді, як і вони самі...Але ж якою ціною??
Отож, усі, кому зараз 27, і хто любить "рок", пом'янімо своїх легендарних однолітків!Поки ми самі живі...

Коментарів: 8

Exaboto Показати IP 3 Липня 2011 01:27

тому, що звичайного світу їм було мало. Nirvana, Doors - безсмертні.

Helge Показати IP 3 Липня 2011 13:54

да.... а ведь и ты сегодня можешь бухать, принимать наркотики и сдохнуть от этого как ОНИ в 27, НО... если ты не умеешь также петь и играть на гитаре песни сомнительного качества, то максимум, о тебе снимут 30-ти секундный ролик в криминальных новостях)))

Exaboto до Helge Показати IP 3 Липня 2011 14:22

верняк. Але якби вони не приймали допінг не було б такої музики і таких пісень. Уявляєш собі тверезого Кобейна? Або Кобейна який досі живий і як більшість (не всі), що перетворились з талантливих геніїв (хай наркоманів і алкашів) в комерційний проект? Він все правильно зробив, зробив за 4 те, що багатьом навіть видатним виконавця не вдалося зробити за 30 років. Він створив епоху. Так що я тільки за бухло і наркотики в творчих кругах :))

alex.wein Показати IP 3 Липня 2011 20:24

Дурня це все. Геройство молодих і талановитих - перекреслюється безглуздим, позбавленим сенсу життям. Вам думається, що ця творчість - геніальна, вічна, а насправді - за років 50 про них вже й не згадають - не буде кому. І тоді - розуміння приходить про суєтність цього світу і його оманливі орієнтири. Інститут кумирства тримається на спогадах про свою юність та молодість, а з роками - світогляд змінюється. То що ж залишиться? Шкода музикантів, шкода, що вони так в житті й не розібралися, що головне, а що оманливо другорядне. Цікаво було б побачити Джима Моррісона, який строїть гітару онуку і гріється у променях слави у власному особняку споглядаючи захід сонця. Але цього, на жаль, не сталося...

Zozulechka Показати IP 3 Липня 2011 20:59

"This is the end, Beautiful friend..."

Vigilante Показати IP 4 Липня 2011 09:38

Цой жи-и-и-ив"! А-а-а-а-а! ))))

Helge до Vigilante Показати IP 4 Липня 2011 22:52

100500!!! Витя - всегда Живой!!!

Ді Показати IP 8 Липня 2011 14:41

Читала якось біографічну книжку про Джима Морісона. Точніше, намагалася прочитати - вхопила початок (про дитинство) і фінал (про завершення його життя). Тоді змінила ставлення до його творчості - мені здається, навіть талановита творчість не може виправдати людину, яка сама себе знищувала хімічними речовинами і при цьому, завдяки своїй популярності, була В УСЬОМУ ПРИКЛАДОМ для засліплених фанатів... Харизма і талант - це, в першу чергу, велика відповідальність... Я не осуджую - всі ми не святі. Але якщо те, що у книзі, правда - нікому не побажаю такої долі.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.