Позавчора мені «пощастило» стати жертвою кишенькових крадіїв. Ці падлюки «зробили ноги» рідненькому старенькому червоному гаманцю. І дідько з ними, з тими 40 гривнями, але втрата кредитної, зарплатної та дисконтних карток створює неабиякі труднощі та дискомфорт. Потрібно добряче побігати по всіх інстанціях, аби їх відновити. Неприємно відчувати себе, м’яко кажучи, лопухом. І, що найсмішніше, сівши та проаналізувавши ситуацію, до мене дійшло, хто і коли це зробив.

Ранок. Переповнена маршрутка. Сонні люди «кицають» головами під такт двигуна. З дитиною на руках і з величезною сумкою через плече намагаюсь дістатися до пункту призначення. Якийсь чоловік смикнув повну пристаркувату блондинку зі спитим обличчям за рукав : «О, дивись, яка гарна дівчина». Це вже потім я зрозуміла, що таким чином він дав їй зрозуміти, що я ідеально підходжу для того, щоб «свиснути» мої скромні пожитки.

Раніше теж доводилось бачити цих двох в маршрутних таксі. Вони працюють за принципом «мы с Тамарой ходим парой». На вигляд обом близько 55-60 років. Дядько завжди у великих чорних окулярах. Сухоребрий, наче скелет Артем з реклами однойменного журналу. А жіночка… Фарбована білявка з короткою стрижкою, личко виказує неабияку пристрасть до «оковитої». Одним словом, тандем ще той.

Всю «красу» ситуації я оцінила, коли вирішила в обідню перерву перекусити. Дивлюсь в сумку, а там… дуля! Відразу стало зрозуміло, чиїх «щупальців» це справа!

Як показує досвід, в таких ситуаціях потрібно діяти якомога оперативніше. тому першим ділом заблокувала банківські рахунки.

Але ця історія закінчилася майже хепі-ендом. Ввечері цього ж дня мені зателефонували і повідомили, що гаманець знайдено. Без грошей звісно. Та що там гроші!!! Всі «дорогоцінні» та милі серцю картки повернулися до щасливої господині.

Все ж таки, світ не без добрих людей, хоча покидьків також вистачає.

P.S Окрема подяка пані Наталії, яка не полінувалася знайти мій номер мобільного телефону.