Вперше в історії космічний апарат «торкнувся» Сонця. Зонд NASA Parker Solar Probe пролетів через верхні шари атмосфери зірки – корону, зібравши дані про частинки та магнітні поля.

У NASA цю подію вже назвали «гігантським проривом у дослідженні Сонця» і порівняли з висадкою людини на Місяць. Науковці сподіваються, що «дотик» до речовини, з якої складається Сонце, допоможе їм отримати важливу інформацію про нашу найближчу зірку та її вплив на Сонячну систему.

«Дотик» до Сонця за допомогою сонячного зонда Parker Solar Probe – це монументальний момент для науки про Сонце і справді видатний подвиг. Ця віха не просто дає нам глибше розуміння еволюції нашого Сонця та його впливу на нашу Сонячну систему. Все, що ми дізнаємося про нашу зірку, також допоможе нам отримати більше інформації про зірки в решті Всесвіту», – розповів помічник адміністратора Управління наукової місії у штаб-квартирі NASA у Вашингтоні Томас Зурбухен.

Під час наближення до сонячної поверхні Parker робить нові й нові відкриття, недоступні для інших апаратів через відстань до зірки. Завдяки першому проходу через корону і новим прольотам у майбутньому науковці зможуть отримувати дані про явища, які неможливо дослідити здалеку.

«Летячи так близько до Сонця, Parker Solar Probe тепер визначає умови в магнітному шарі сонячної атмосфери – короні – чого ми не могли зробити раніше. Свідчення перебування в короні відображено в даних про магнітне поле, сонячний вітер і навіть візуально на зображеннях. Ми справді здатні бачити космічний апарат, що пролітає через корональні структури, які можна спостерігати під час повного сонячного затемнення», – зазначив науковий співробітник проекту Parker з лабораторії прикладної фізики Джонса Хопкінса Нур Рауафі.

На відміну від Землі, Сонця не має твердої поверхні, однак має атмосферу, що складається з частинок, пов'язаних з Сонцем гравітацією і магнітними силами. Коли тепло і тиск, що зростають, починають відштовхувати цю речовину від Сонця, вона досягає точки, де гравітаційне і магнітне поля занадто слабкі, щоб її утримати.

Ця точка, відома як критична поверхня Альфвена, знаменує кінець сонячної атмосфери та початок сонячного вітру. Сонячна речовина, що володіє достатньою енергією, щоб перетнути цю межу, стає сонячним вітром, який захоплює за собою магнітне поле Сонця.

Досі дослідники не знали, де саме перебуває критична поверхня Альфвена. Ґрунтуючись на віддалених зображеннях корони, припускалося, що вона розташована в межах від 10 до 20 сонячних радіусів від поверхні Сонця. Спіральна траекторія Parker повільно наближає його до Сонця, і упродовж останніх кількох проходів зонд постійно був нижче 20 сонячних радіусів, що давало йому можливість перетнути межу.

28 квітня 2021 року під час восьмого прольоту повз Сонце зонд Parker Solar Probe виявив певні умови на висоті 18,8 радіуса Сонця, за якими науковці зрозуміли, що він перетнув критичну поверхню Альфвена і нарешті вперше увійшов до сонячної атмосфери.