Щоб не було пожеж у лісах і залишалася вода в криницях: на Волині напрацьовують Стратегію кліматичної адаптації до 2050 року

Запобігання пожежам в екосистемах, збереження рівня ґрунтових вод, облаштування каналізаційних мереж і локальних очисних споруд біля озер та річок, захист від підтоплень – цих результатів можна буде досягти завдяки проєктам Стратегії кліматичної адаптації Волинської області до 2050 року, яку фахівці нині активно напрацьовують.

Перше засідання робочої групи з розроблення Стратегії кліматичної адаптації Волинської області до 2050 року відбулося 28 жовтня у Волинській ОВА.

Відзначимо, що розроблення стратегії здійснюється в межах проєкту «Зона мішаних лісів і водно-болотних угідь Волині», який реалізовує Агенція регіонального розвитку Волинської області в партнерстві з Українською некомерційною енергетичною агенцією за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Horizon Europe та ініціативи Pathways2Resilience.

До робочої групи з розроблення стратегії входять представники органів влади, територіальних громад, наукових установ, природоохоронних організацій та інших секторів.

Відкрив засідання голова робочої групи, перший заступник голови Волинської ОВА Олег Стельмащук. Він інформував учасників, що завдяки майбутній Стратегії кліматичної адаптації Волині до 2050 року в регіон планують залучати міжнародні, державні та приватні інвестиції.Секретарка робочої групи, начальниця відділу проєктного менеджменту Агенції регіонального розвитку Волинської області Вікторія Левковець розповіла про завдання й очікувані результати Стратегії кліматичної адаптації регіону.

«Волинська область і ще Одеська, Чернігівська та Львівська отримали підтримку Євросоюзу в межах програми Horizon Europe, яка полягає в методичній експертній підтримці розробки стратегічних документів, що відповідатимуть стандартам Європейського Союзу й будуть ухвалені різними донорськими організаціями. Що цей проєкт принесе для Волині? Це постійна комунікація з європейськими експертами, отримання методичних рекомендацій для розробки різноманітних підходів до оцінки впливу зміни клімату на навколишнє середовище, зокрема на різні сектори економіки. Нашим проєктом ми плануємо об’єднати всі 54 громади області», – зазначила Вікторія Левковець.Розроблена стратегія має містити власне стратегію (близько п’яти стратегічних напрямків і тридцяти адаптаційних заходів), план дій та інвестиційний план (мінімум десять пріоритетних адаптаційних проєктів).

Передбачено, що потенційні проєкти будуть спрямовані:

- на моніторинг і запобігання пожежам у лісах та на торфовищах (тепловізійні камери, давачі температури і вологості, автоматизоване сповіщення);

- водний режим, як-от модернізація гідротехнічних споруд, регулювання рівня ґрунтових вод, повторне зволоження деградованих торфовищ;

- захист озер і річок (каналізаційні мережі та локальні очисні споруди біля водних об’єктів);

- захист від підтоплень (модернізація зливової каналізації, локальні системи затримання дощової води);

- стійке сільське господарство, тобто системи ощадливого зрошення, утримання вологи в ґрунтах, агрометеорологічний моніторинг та адаптація управління земельними ресурсами до посух.

У межах напрацювання документа передбачено консультації та збір даних на місцях, обговорення в громадах, навчання, наприклад, для студентів і представників агробізнесу.«Заходи кліматичної адаптації – це тривала робота, яка передбачає надзвичайно велику кількість аналітичних досліджень, аналізу поточної ситуації та впровадження нових інструментів для виявлення явищ, які впливають на зміну тих чи тих показників. Що ми готуємо? В першу чергу оцінюємо ризики. Наші експерти вже провели базове дослідження. Наступний крок – це залучення учасників. Далі – планування дій і підготовка якісних інвестиційних проєктів. Зауважу, що ми не боремося з кліматом – ми адаптовуємося до тих змін, які нам нині диктує природа, які виникають через глобальне потепління, а також до наслідків воєнних дій в Україні та світі», – наголосила Вікторія Левковець.Як очікують, в довгостроковій перспективі завдяки реалізованим проєктам стратегії вдасться:

- зменшити потенційні збитки від пожеж, підтоплень, посух і пошкодження інфраструктури;

- зберегти водні ресурси, ліси, торфовища, озера і біорізноманіття регіону;

- напрацювати портфель проєктів для залучення державного, міжнародного та приватного інвестування;

- краще підготувати громади, бізнес та інфраструктуру до кліматичних викликів.

Під час свого виступу виконавчий директор Української некомерційної енергетичної агенції Сергій Кошарук звернув увагу, що негативний вплив зміни клімату безпосередньо відчуває населення, зокрема через погіршення стану здоров'я, і, на його думку, окрім нарад чиновників на місцях щодо підготовки до опалювального сезону, варто організовувати зустрічі, присвячені обговоренню підготовки інфраструктури до високих температур влітку.

«На перший погляд, нібито клімат – це далека для нас тема, але, якщо розібратися, то вона повсюдна. Запропоновані проєкти, які можна буде впроваджувати для адаптації до наслідків зміни клімату, перегукуються і з економікою, і з безпекою, гуртують людей, тому що це ще й просвітництво, навчання», – сказав Сергій Кошарук.Кандидатка географічних наук, доцентка кафедри екології та агрономії Луцького національного технічного університету Віталіна Федонюк, яка представляє команду кліматичних експертів проєкту, ознайомила присутніх із попередніми результатами дослідження кліматичних змін на Волині. Вона нагадала, що у жовтні 2021 року в Україні було затверджено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, однак її реалізацію призупинило повномасштабне російське вторгнення.

«Думаю, що після цьогорічного літа, двох хвиль спеки, тропічних ночей ми всі, навіть найзапекліші скептики, відчули наслідки зміни клімату особисто. Людство намагається врегулювати кліматичну кризу шляхом розробки правових документів, адаптаційних заходів уже кілька десятиліть. Звичайно, всім зрозуміло, що ми не можемо спинити кліматичні зміни, які впливають на всі галузі нашого життя. Потрібно навчитися жити з ними, адаптуватися до них. Україна, як і Волинська область, належить до регіонів, де зміни клімату проявляються інтенсивніше, ніж у середньому для Землі. Наприклад, якщо в середньому у світі середньорічні температури виросли на півтора-один градус, то в нас уже перевищено поріг у два градуси. Зростають також мінімальні та максимальні температури. У липні 2026 року Волинський регіон оновив усі абсолютні максимуми температур, які досліджували і встановлювали за багаторічний період. Усі шість метеостанцій зафіксували нові температурні рекорди. Зміна клімату – це не тільки зростання температур, але й зміни режиму опадів, вітрового режиму, режиму зволоження», – розповіла Віталіна Федонюк.Науковиця розвінчала поширену думку про те, що суми опадів щороку зменшуються. Насправді вони перебувають у межах кліматичної норми. Обміління водойм же переважно пов’язане з випаровуваністю, адже випаровуваність поверхні прямо пропорційна квадрату температури.

«Тобто те, що суми опадів – у нормі, не рятує наші водойми, бо температура підвищується стрімко й випаровуваність зростає пропорційно до квадрата температури. І якщо ще випадає посушливий рік, то приклади такого обміління ми бачимо у випадку того ж таки Світязю. Цього року ми спостерігаємо гідрологічну посуху: наростають негативні явища, пов'язані, наприклад, зі зростанням температур, збільшенням випаровуваності та зниженими сумами опадів. І це проявляється в змінах гідрологічного режиму. Знижуються рівні ґрунтових вод, підземних вод, міліють водойми. Наступний етап – соціально-економічна посуха. І, на жаль, ми вже спостерігаємо її в регіоні цього року – іде вода з колодязів, люди не отримують належного доступу до водних ресурсів, до води належної якості», – пояснила Віталіна Федонюк.За прогнозами кліматологів і метеорологів, температури в регіоні зростатимуть надалі, а суми опадів зменшуватимуться.

Що можна зробити, аби адаптувати Волинь до зміни клімату? За словами Віталіни Федонюк, йдеться, наприклад, про застосування палюдикультури в галузі агросектору, впровадження агрофотовольтаїки, агролісівництво, облаштування зелених зон безпеки в містах тощо.

Насамкінець свого виступу науковиця представила результати опитування, яке було проведено в серпні 2026 року серед волинян. Воно показало, що майже всі мешканці спостерігають зміни клімату в своїх громадах: 64% опитаних відповіли «так, зміни клімату спостерігаються», а 33% – «частково спостерігаються». Серед головних проявів зміни клімату люди назвали підвищення температури, посухи, зниження рівня води в колодязях, пожежі в лісах, на луках і торфовищах.

Члени робочої групи обговорили представлені результати та вже домовилися про проведення наступної зустрічі.Зауважимо, що проєкт «Зона мішаних лісів і водно-болотних угідь Волині»#WetForVolyn2050 спрямований на підготовку Волинської області до наслідків зміни клімату та формування системи конкретних дій до 2050 року.

Проєкт реалізовує Агенція регіонального розвитку Волинської області в партнерстві з Українською некомерційною енергетичною агенцією. Він фінансується Європейським Союзом у межах програми Horizon Europe та ініціативи Pathways2Resilience, що підтримує понад 100 європейських регіонів і громад у посиленні кліматичної стійкості.

Проєкт охоплює всю Волинську область та реалізовується протягом 18 місяців – із січня 2026 року до червня 2027 року.

#Pathways2Resilience #P2RSelectedRegions #ClimateAdaptation #ClimateResilience

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---