Дослідники з Німеччини, Канади і Танзанії з’ясували, як наші предки виживали в змінюваному кліматі за рахунок простих знарядь праці.

У Олдувайській ущелині в Танзанії знайшли стрижні з гальки і кругляка, відщепи з гострими краями і багатогранні булижники, що створювалися протягом сотень тисяч років.

Відкриття показує, що найбільш ранні олдувайські гомініни використовували різноманітне, швидко змінюване середовище проживання, яке варіювалося від папоротевих лугів до лісової мозаїки, природних випалених ландшафтів, прибережних лісів, пальмових гаїв, а також степів.

Про це повідомояє Новое Время.

«Наше дослідження проливає додаткове світло на наше далеке походження і еволюційну історію», – сказав співавтор роботи професор Трістан Картер, дослідник з кафедри антропології Університету Макмастера в Канаді.

«Відкрита стіна каньйону показує 2 мільйони років геологічної історії, а стародавні відкладення прекрасно зберегли кам’яні артефакти, а також рештки людей і фауни», – додав учений.

Концентрація кам’яних знарядь і скам’янілостей тварин (дика велика рогата худоба, свині, бегемоти, пантери, леви, гієни, примати, рептилії і птахи) на території Евасс Олдупа свідчить про те, що життя людей і тварин зосереджена навколо джерел води.
«Наше дослідження показує, що геологічні, осадові і рослинні ландшафти навколо Евасс Олдупа сильно і швидко змінилися. Проте, люди продовжували повертатися сюди, щоб використовувати місцеві ресурси більше 200 000 років», – сказали дослідники.

«Заняття різноманітного і нестабільного навколишнього середовища, в тому числі після вулканічної активності, є одним з найбільш ранніх прикладів адаптації до серйозних екологічних перетворень», – сказав співавтор доктор Пасторі Бушозі, дослідник з Університету Дар-ес-Салама в Танзанії.

Вчені також порівняли хімічний склад інструментів Ewass Oldupa і визначили, що більшість каменів, з яких вони були виготовлені, були здобуті в 12 км (7,5 миль) від місця.

«Це вказує на плановану поведінку на ранній стадії еволюції людини», – сказав співавтор Жюльєн Фавро, доктор філософії. кандидат кафедри антропології Університету Макмастера.

«Артефакти дійсно вражають з точки зору свого віку, але насправді вони показують, що з плином часу предки людини за допомогою всього лише одного набору інструментів жили в абсолютно різних середовищах. Це дійсно говорить про їх поведінкову гнучкість і екологічну адаптацію», – підкреслили автори роботи.

Завдяки минулим радіометричним дослідженням, команда змогла датувати артефакти періодом, відомим як ранній плейстоцен, 2 мільйони років тому. Що не ясно, так це те, які види предків людини зробили ці інструменти.