Лід, що тане, оголив наконечники стріл, сліди полювання на північних оленів і гірську стежку в одному з багатьох місць Норвегії, за якими стежить команда археологів проекту Secrets of the Ice.

Під час останнього обстеження території було знайдено п’ять стріл, три з яких із залізними наконечниками. Вони були виявлені на віддаленій внутрішній горі Сандгровскарет.

Гори та крижини в Сандгровскареті не давали укриття для мисливців, тому їх довелося спорудити. 40 таких так званих мисливських навісів – кам’яних стін у формі півкола, за якими ховалися мисливці, були знайдені, коли археологи відвідали це місце чотири роки тому.

«Це було велике місце для полювання», – каже археолог Еспен Фінстад.

Мисливські навіси є кам’яними конструкціями, зробленими для того, щоб приховати мисливців і не відлякати північних оленів. Вони знаходяться на висоті 1800-1900 метрів над рівнем моря, тому мисливці тут не мешкали.

«Швидше за все, вони жили в долинах, але явно мали великі мисливські угіддя вище в горах», – каже Фінстад.

Льодовикові археологи виявили кілька таких поселень, що належать до епохи вікінгів та раннього середньовіччя. Археологи також знайшли в Сандгровскареті 32 так звані відлякуючі палиці, які використовувалися при полюванні на оленів.

Вчені також знайшли п’ять стріл, за словами Фінстада, це «маленька колекція». У трьох із них збереглися залізні наконечники стріл. Один з них відноситься до рідкісного типу, і це перша знахідка цього типу наконечника стріли на льоду. Раніше він був відомий лише за єдиною могилою, яка датується приблизно 550-600 роками нашої ери. Два інші наконечники стріл добре відомі з поховань залізної доби.
Дві інші стріли були дуже довгими – до 1 метра – але не мали наконечників. Судячи за формою, вони відносяться до ранніх періодів, ймовірно, 800 р. до н.е. Кістки та роги північного оленя теж були зібрані, але ще не датовані за допомогою аналізу ДНК.

Дослідження на стоянці Сандгровскарет також виявили давню гірську стежку. Відповідно до місцевої історії, вона використовувалася до 19 століття. Чого археологи не знають, так це того, як далеко йде у минуле використання гірської стежки.