У 5000-річній могилі в Швеції вчені виявили найстаріший відомий штам страшної бактерії Yersinia pestis – мікробу, що викликає чуму.

Як інформують Економічні новини, знахідка говорить, що чума, можливо, лютувала в Європі в кінці кам’яного віку.

Вчені виявили раніше невідомий штам чуми на останках жінки в древньому могильнику в Швеції. Вуглецеве датування показало, що вона померла близько 4900 років тому в період, відомий як Неолітичний занепад, коли неолітичні культури по всій Європі таємниче зникли.

Археологи визначили, що на момент смерті жінці було близько 20 років. У штаму чуми, виявленого у загиблої, була генетична мутація, яка може викликати пневмонію – саму смертельну форму історичної та сучасної чуми – передбачається, що жінка, швидше за все, померла від цієї хвороби. (Найбільш поширеною формою чуми є бубонна чума, яка виникає, коли чумні бактерії поширюються на лімфатичні вузли і викликають запалення, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Якщо бактерії поширилися на легені, вони можуть викликати смертельну пневмонію, так звану, легеневу чуму).

Порівнюючи ДНК знайденого штаму з відомою чумою, вчені встановили, що древній зразок є найближчим відомим родичем останнього предка чумної бактерії. Є припущення, що древній зразок відокремився від інших штамів чуми близько 5700 років тому.

На думку вчених, нові дані суперечать давній теорії про поширення чуми. Близько 5000 років тому люди масово мігрували з євразійського степу в Європу, витісняючи неолітичних аграріїв, які живуть там. Попередні дослідження припускали, що степові люди принесли з собою чуму, знищивши раніше існували поселення після прибуття. Однак, якщо зразок чуми зі шведської могили відокремився від інших штамів 5700 років тому, швидше за все, чума з’явилася до міграції з Євразії.

Ймовірно, що чума виникла в, так званих, мега-поселеннях від 10 000 до 20 000 жителів, що існували в Європі між 6 100 і 5400 років назад. «У таких мега-поселеннях проживало багато людей, тварин, були великі запаси продовольства, і, ймовірно, були дуже погані санітарні умови. Всі разом створило ідеальні умови для розвитку нових патогенів », – вважає автор Саймон Расмуссен, біолог з Копенгагенського університету.

Дослідники відзначили, що результати не означають, що чума поодинці знищила неолітичні поселення, а скоріше, що смертельний патоген став одним з факторів серед безлічі інших.