Українські полярники записали звуки тюленів Ведделла в районі антарктичної станції «Академік Вернадський». Про це повідомляє УНН із посиланням на Facebook-сторінку Національного антарктичного наукового центру.

«Загалом було відомо про близько 30 типів звуків у репертуарі цих тварин, але нещодавно було виявлено ще 9 типів – в ультразвуковому спектрі. Це різні «цвірінькання», «свисти» і «трелі», що іноді навіть нагадують звуки бластерів із «Зоряних війн». Десь п’ята частина підводних співів відбувається якраз на таких частотах – вищих за діапазон людського слуху: від 20 до 50 кГц, а деякі можуть сягати 200 кГц», – ідеться у повідомленні.

Раніше вважали, що такі високочастотні звуки тюленям не притаманні, тому їхнє функціональне значення науковці ще мають з’ясувати.

Існує припущення, що зворотнє відлуння таких звуків дає змогу Ведделлам орієнтуватися у просторі під час антарктичної зими. Хоч ці тюлені і мають гарний зір, але коли світла немає кілька місяців, то їм потрібен інший спосіб отримання базової інформації про довкілля, наприклад, щоб знаходити лунки або здобич.

Оскільки високочастотні звуки долають менші відстані, ніж низькочастотні, тюлені можуть використовувати їх для спілкування з іншими особинами, не приваблюючи хижаків.

Навесні під час сезону розмноження Ведделлів (з вересня до листопада) українські вчені цілодобово записували їхні підводні співи. Для цього в двох протоках біля нашого острова в лунках, які активно використовували тварини, було встановлено 2 акустичні рекордери. Дослідники дістали численні записи самців, самиць і дитинчат.

Аналіз цих даних за допомогою спеціальної програми дасть змогу отримати нову інформацію про звуки та підводні комунікації тюленів, зокрема в ультразвуковому спектрі.

«Також наші дослідження допоможуть встановити особливості вокалізацій тварин різного віку і статі та з’ясувати, чи відрізняються діалекти тюленів Ведделла з районів архіпелагу Вільгельма (тобто поблизу «Вернадського») та моря Росса (Західна Антарктика, де проводять дослідження вчені з американської станції «Мак-Мердо»)», – додали в НАНЦ.