Геологи з Каліфорнійського університету в Ріверсайді знайшли в Австралії скам’янілість, можливо, найпершого предка тварин – найпростішу білатерію, істоту, що жила в палеозойську еру.

Вид назвали Ikaria wariootia, повідомляє Урядовий кур’єр.

Перехід від простих мікроскопічних форм до різноманіття сучасного складного тваринного життя зафіксовано у скам’янілих рештках приблизно на початку кембрійського періоду. Знахідка Ikaria wariootia заповнює еволюційну прогалину між едіакарськими і кембрійськими тваринами, наголошують вчені.

Цей багатоклітинний організм не мав твердих скелетних елементів, тому був виявлений у вигляді відбитків. Їх знайшли в піщанику у штаті Південна Австралія на вівчарській фермі. Щоб розгадати цю загадку, вченим з Каліфорнійського університету знадобилося 15 років.

Вчені помітили дрібні овальні відбитки поруч з деякими скам’янілими норами. За допомогою лазера вони відтворили віртуальне зображення істоти, яка залишила ці відбитки. Її довжина становила від двох до семи міліметрів, тобто істота було розміром з рисове зернятко.

Загадкові істоти або найпростіші білатерії, рили мікроскопічні нори в піску на дні океану. У одному з таких ходів вони залишили овальні відбитки: в довжину – 7 мм, в ширину – 2, 5 мм. За допомогою сканера вчені з’ясували, що у істот була голова, хвіст і мускулисте циліндричне тіло з чітко вираженим переднім і заднім кінцем. У Ikaria wariootia був рот, кишківник і задній прохід (одна з відмінних рис білатерій). Якщо тіло розділити уявною площиною, то його дві половини були дзеркальним відображенням один до одного, але з різними кінцями тіла. Один широкий і круглий, інший більш гострий.

На сьогоднішній день це найдавніший відомий науці організм з розвиненою двосторонньою симетрією, яка характерна для більшої частини живих істот, починаючи від комах і закінчуючи людьми.

Найбільш ранні багатоклітинні організми, такі як губки і водорості, не мають такої особливості. Це складні багатоклітинні організми, але більшість з них не мають прямого відношення до сучасних тварин.

На думку вчених, розвиток двосторонньої симетрії був критичним кроком в еволюції. Це дало організмам можливість цілеспрямовано пересуватися, а також наділило їх здатністю пристосовуватися до навколишніх умов і найбільш ефективно видозмінювати своє тіло.

Ці істоти рухалися на зразок дощового черв’яка, здійснюючи перистальтичні рухи. Це дозволяло їм добувати їжу, а не тільки покладатися на фільтрацію або симбіонтики. Як припускають вчені, вік істот приблизно 555 мільйонів років.

Незважаючи на свою відносно просту форму, Ikaria wariootia була складним організмом у порівнянні з іншими викопними рештками того періоду. Судячи з усього, ці істоти харчувалися органікою, отже, у них були і рот, і кишківник.

У пошуках їжі вони заривалися на невелику глибину в пісок на дні океану. Глибина і кривизна нір дозволили чітко розрізнити у цієї істоти передню і задню частини. Рухалася істота в одному напрямку, скорочуючи м’язи по всьому тілу, як сучасні черв’яки.

«Це саме те, що передбачили еволюційні біологи, – розповідає співавтор дослідження Мері Дрозер, професор геології. – Це дійсно захоплююче – те, що ми знайшли істоту, дуже точно відповідає їхнім еволюційним прогнозам».