Хрестоносців так називали через те, що ці лицарі нашивали на одяг зображення хреста перед тим, як відправитися до Святої землі.

Період Хрестових походів відзначився численними битвами, облогами фортець та політичними ігрищами. Воїни-хрестоносці пересувалися скрізь по Святій землі, але їхніх таборів знайти не вдавалося.

Річ у тім, що хрестоносці рідко затримувалися на одному місці. Жили вони у наметах. Навіть церква у таборі не мала свого приміщення. Тому й виявити залишки такого місця дуже важко, адже ніяких залишків споруд, стін чи ровів не було. Та в Ізраїлі, неподалік Назарету протікає річка Tzippori. Саме біля неї археологи знайшли залишки стародавнього табору хрестоносців. Його використовували понад 100 років. Там встигли похазяйнувати навіть мусульмани.
Давній військовий табір хрестоносців

Археологічний пам'ятник виявили під час дорожніх робіт. Про це відразу повідомили науковців, а ті негайно почали досліджувати перший в історії табір лицарів-хрестоносців.

На місці розкопів було виявлено численні артефакти: монети, цвяхи, наконечники стріл, голки, взуття, підкови, вуздечки та інші речі, які очікуєш побачити на місці військового табору.

Історики припускають, що табір використовувався впродовж довгого часу християнськими воїнами. Там, ймовірно, був пункт збору військ. Так тривало приблизно до 1187 року, коли відбулася битва на Рогах Хаттіна. Тоді військо хрестоносців було практично знищене воїнством Аюбідів, яким керував Салах ед Дін, більш відомий як Саладін. Після цього, говорять вчені, вже мусульмани зайняли табір та використовували його.

Цікавим видалося й те, що знахідки розташовуються немов групами. Можливо, припускають вчені, табір був з якихось причин розділений на кілька секцій. Так могло статися, наприклад, якщо воїни різних лордів не повинні були жити поруч. Також характерною особливістю табору є те, що чим ближче до води, тим кращими та багатшими стають знахідки. Вочевидь, що найкраще місце біля джерела займали знатні люди.

Відкриття такого археологічного пам'ятника надзвичайно важливе для істориків. Адже одна справа читати La Règle du Temple, де описані провила та принципи побудови та організації таборів хрестоносців. Та зовсім інша річ – побачити усе на власні очі, вивчити історію життя людей у бойовому містечку.