«Свято на межі зими і весни відоме майже всім народам»: волинська етнологиня – про Масницю

Наприкінці зими в Україні традиційно відзначають Масницю – це тиждень перед Великим постом. Свято символізує проводи зими та зустріч весни. Головні традиції пов’язані з приготуванням вареників із сиром і сметаною та народними гуляннями. Автентичною українською назвою є саме Масниця. Ще є регіональні назви, як-от Сирний тиждень, Пущення, Сиропуст, Запусти, Колодій, Колодка, Бабський тиждень. Оскільки це було останнє гуляння перед суворим постом, то справляли його весело і смачно.

Про символіку свята, європейські паралелі та міфи розповіла етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки Алла Дмитренко.

Лекція від неї під назвою «Масниця, Колодки, Запусти: українські звичаї» відбулася 20 лютого в Музейному просторі «Окольний замок».

Читати ще: «Волинська Коляда»: навіщо робили павуків, що готували й коли сідали за стіл

Колодій – архаїчне свято, яке приурочували до завершення зими й початку весни. Тому воно має перехідний характер. Свято не має чітко встановленої дати, оскільки церква пов’язала його з великоднім циклом. Залежно від раннього чи пізнього Великодня Масниця припадає на кінець лютого – початок березня.

«Сьогодні в нас доволі цікава тема. Чому? Тому що вона дуже заміфологізована в Україні», – наголосила Алла Дмитренко.Читати ще: Зелені свята на Волині: як прикрашали домівки, коли приходили русалки і як водили «Куста»

І дотепер в інформаційному просторі свято напередодні Великого посту часто подають під назвою Масляна, розповідають про буцімто споконвічні традиції святкування Масляної. Саме цю назву агресивно нав’язували українцям у радянський час, заохочували проводити свято за російським сценарієм – із чужими для нас назвою, атрибутами та обрядами. Тому в багатьох містах до останніх років відбувалися народні гуляння з випіканням млинців і спаленням солом’яних опудал.

Як пояснила етнологиня, підміна понять розпочалася ще після революції 1917 року – з метою заміни релігійних свят антирелігійними. Коріння українського свята сягає давніх часів, але наші землі пережили дві імперії, тоталітарну державу, які зробили все можливе, щоб нівелювати українські традиції.

Наприклад, традиційно українці на Масницю готували саме вареники, але аж ніяк не млинці. Та й можливості смажити млинці в печах вони просто не мали.

Свято на межі зими й весни відоме майже всім народам Європи. Наприклад, поляки святкують Запусти, чехи і словаки – Масопуст, серби – Сирний або Білий, македонці – Сирнату, хорвати – Пуст, болгари – Сирни поклади. У багатьох європейських країнах проводять карнавали. Наприклад, карнавал у Чехії під назвою «М'ясопуст» у місті Веселий Копець визнано світовою спадщиною ЮНЕСКО.Читати ще: Традиції волинського Великодня: коли пекли паску, що клали в кошик і як зустрічали сонце

Якщо українці на Сирний тиждень готують багато молочних страв, то поляки їдять пончики в Жирний четвер, французи готують пиріжки й булочки з кремом, бельгійці та голландці печуть млинці з салом, пончики та оладки, а серби й хорвати обов’язково вживають курятину.

Святкування Масниці в Україні завжди мало громадський характер і передбачало влаштування гучних забав із приготуванням і споживанням страв, які заборонені в піст. Такі зустрічі найчастіше були суто жіночими. Наприклад, подекуди жінки організовували так звані волочіння – ходили гостити від хати до хати, інколи переодягаючись у козаків.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---