11-класники прийшли на уроки в повзунах. ФОТО

Традиція прощатися з дитинством в одинадцятикласників Луцького НВК №26 існує вже три роки. В один з останніх днів навчання вони приходять на уроки в дитячому одязі та з іграшками. Навіть до вчителів промовляють невиразно, так, наче їм не по 17, а по 4 роки.



Цього разу підлітки, які менш ніж через місяць покинуть стіни школи, на святкування Дня дитинства принесли з собою улюблених м’яких ведмедиків, песиків і кішечок, пластмасових солдатиків, машинки та інші іграшки.



Більшість юнаків і дівчат були одягнені в строкаті маєчки, шортики чи спіднички, а ще були одинадцятикласники у чепчиках, слинявчиках і навіть з пустушками. «Дитинство – безтурботна пора, коли ти щось наробиш, тебе не будуть сварити. Найяскравіші моменти в житті. Перше кохання, перша бійка. Це, коли немає несправедливості. Дитинство – це розбиті коліна, лікті», ‒ діляться думками школярі.




На перервах школярі розважалися, фотографувалися, грали в різноманітні ігри. Кажуть, що в такий спосіб прощаються з дитинством.





Педагоги НВК №26 кажуть, що сприймають оригінальну традицію учнів прощатися з дитинством досить спокійно і намагаються цього дня школярів не сварити. Також констатують, що навчанню витівки юнаків і дівчат не заважають. Так, куратор 11-В Наталія Карплюк розповіла: «Діти – щасливі. Вони прощаються зі школою, до їх свідомості починає доходити, що вони вже подорослішали. Вони з радістю до цього дня готуються. Для мене це – переосмислення процесу навчального і виховного. Вже по-іншому дивишся на цих дітей – випускників. Відходять у минуле всі неприємності»



Хвилюючий цей день для класних керівників, адже він нагадує про наближення свята «останнього дзвоника», вручення,так званих, атестатів зрілості, та, зрештою, випускних вечорів. Куратор 11-Б класу Лариса Степанова під час розмови про відзначення дня дитинства не стрималася й заплакала разом зі своїми учнями. Вона навчає й виховує їх уже 7 років, каже, що розлучатися буде важко: «Вони мені стали, як рідні діти. Вони є свідками, кожного уроку, кожної перерви я – разом з ними»

Завуч школи з право-виховної роботи Наталія Савош нагадала, що традиція проведення Дня дитинства існує у школі 3 роки. З її слів, цього дня школярі поводяться, як малі діти, – бігають, кричать, стрибають, але їм ці витівки вибачають. «Вони знають, і ми розуміємо, що через декілька днів школярі вирушать у доросле життя. А потім їм, як і нам, ще не раз захочеться повернутися у дитинство, хоч на 5 хвилин», ‒ розповіла педагог.



Зауважимо, що більшість подій Дня дитинства учителі та й учні фіксують на фото- та відеокамери, а потім усе це залишається їм на згадку про останні дні навчання у школі. Також одинадцятикласники виготовляють спеціальні плакати зі світлинами учнів, якими ті були у дитинстві й тепер.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---