Антарктида має «гравітаційну діру»: що це за явище та чи загрожує воно планеті

Протягом мільйонів років глибоко під поверхнею Антарктиди формувалася «гравітаційна діра» – ділянка Землі, де дія сили тяжіння слабша, ніж на інших.

Науковці кажуть, що допомогти краще вивчити цю особливість крижаного континенту можуть землетруси.

Відповідні висновки описані у дослідженні в журналі Scientific Reports, повідомляє Popular Science, передає Українська правда.

Що таке «гравітаційна діра» Антарктиди?

Більшість людей сприймають гравітацію як сталу силу. Однак вона діє по-різному залежно від розташування та взаємодії між об’єктами відмінної маси.

Усередині мантії Землі відмінності у щільності порід поступово впливають на океани. У зонах слабшої гравітації поверхня океану є нижчою відносно форми геоїда, тобто «середньої» поверхні Землі, адже вода неминуче прямує до ділянок із сильнішою гравітацією.

У Антарктичній геоїдній низовині, або «гравітаційній дірі» континенту, таке зниження найбільш виражене. Науковці кажуть, що така особливість розвивалася впродовж мільйонів років та мала кілька фаз.

Явище «гравітаційної діри» не є критичним для планети. Та якщо його дослідити, можна більше дізнатися про формування великих льодових щитів і, відповідно, їхнього впливу на клімат планети.

Як вчені пропонують вивчати «гравітаційну діру»?

Ефекти дії гравітації накопичуються в надрах протягом мільйонів років. Їхнє походження науковці намагаються побачити завдяки сейсмічним хвилям землетрусів.

«Уявіть собі комп’ютерну томографію всієї Землі. Але у нас немає для цього рентгенівських променів, як у медичному кабінеті. У нас є землетруси. Хвилі землетрусів забезпечують «світло», що проходить крізь надра планети», – пояснив співавтор дослідження та геофізик з Університету Флориди (США) Алессандро Форте.

Щоб вивчити «гравітаційну діру», вчені використали сейсмічні дані землетрусів та створили 3D-ілюстрацію надр Землі. Потім вони порівняли її з наявною супутниковою інформацією про гравітаційне поле планети.

Читати ще: Арктика стрімко гучнішає: вчені б’ють на сполох через шум у Північному Льодовитому океані

Завдяки комп’ютерному моделюванню ця інформація допомогла «перемотати» геофізику на приблизно 70 мільйонів років тому. Вчені виявили, що «гравітаційна діра» насправді була слабшою приблизно 30-50 мільйонів років тому.

Це збігається в часі з масштабними змінами клімату континенту. Зокрема в той період виникли льодовики, які мають значний вплив на рівень моря та кислотність океану.

Автори роботи вважають, що незвичайне гравітаційне явище під Антарктидою потребує детальнішого дослідження, адже може допомогти в оцінці клімату планети.

«Як наш клімат пов’язаний з тим, що відбувається всередині нашої планети? Якщо ми краще зрозуміємо, як внутрішні структури Землі формують гравітацію та рівень моря, то дізнаємося про фактори, що можуть мати значення для росту та стабільності великих льодовикових щитів», – переконаний Алессандро Форте.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---