Археологи знайшли елементи метальних списів, яким може бути 31 тисяча років

Археологи виявили елементи далекобійної зброї, вік яких може складати 31 тисячу років. Ця знахідка означає, що люди ймовірно почали використовувати списомети для полювання на 10 тисяч років раніше, ніж вважалося.

Вчені дослідницького центру Льєзького університету TraceoLab у праці, опублікованій у журналі Scientific Reports, стверджують, що списомети для полювання на дичину почали використовувати ще мисливці-збирачі, які оселилися на берегах річки Гейн на півдні Бельгії 31 тисячу років тому, пише Phys.org.

Матеріал, знайдений на археологічній ділянці Мезьєр-Каналу, дозволяє стверджувати, що ця техніка полювання була поширеною на 10 тисяч років раніше, ніж думали науковці.

«Списомет – це зброя, призначена для метання дротиків, великих снарядів, схожих на стріли, довжина яких перевищує два метри. Списометачі можуть метати дротики на відстань до 80 метрів», – пояснюють дослідники.

Винахід далекобійної мисливської зброї мав значний вплив на еволюцію людства, адже змінив практику полювання та динаміку взаємодії між людьми та здобиччю. Завдяки винаходу змінилися також раціон і соціальна організація доісторичних груп мисливців-збирачів. Саме тому щодо часу винаходу та поширення цієї зброї у науковому співтоваристві вже давно тривають жваві дискусії.

«Досі на археологічних пам’ятках майже не знаходили першої зброї, адже вона була виготовлена ​​з органічних компонентів, які погано зберігаються з часом. А кам’яні наконечники, які набагато частіше трапляються під час археологічних розкопок, важко надійно пов’язати з конкретною зброєю», – пояснює Джастін Коппе, дослідник TraceoLab.

У цьому дослідженні вчені провели масштабний експеримент, в якому вистрілювали копіями палеолітичних снарядів з різної зброї, зокрема списів, луків і метальників списів.

«Уважно вивчивши пошкодження на кам’яних вістрях, ми змогли зрозуміти, як кожна зброя впливала на руйнування вістря в разі влучанні в ціль. Кожна зброя залишила чіткі сліди, що дозволило археологам зіставити їх з археологічними знахідками. У певному сенсі це схоже на ідентифікацію зброї за слідами, які залишає ствол на кулі – практика, відома з криміналістики», – зазначають вчені.

Збіг між експериментальними зразками метальників списів і снарядами з каналу Мезьєр підтвердив, що мисливці в цьому місці дійсно використовували таку зброю. Завдяки цьому відкриттю археологи більш охоче цей метод на інших пам’ятках, щоб краще зрозуміти вік і особливості використання стародавньої далекобійної зброї.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---