USD 38.80 39.15
  • USD 38.80 39.15
  • EUR 38.80 39.20
  • PLN 9.80 9.98

Чому бобри стали загрозою для Волині

19 Серпня 2019 08:59
Днями в інформаційному просторі з’явилася інформація, що гідротехнічним спорудам на Волині загрожує нашестя бобрів. Мовляв, через це села в одному з районів області можуть піти під воду. УНІАН дізнавався, наскільки реальною є загроза.

Заяви про шкоду, завдану бобрами, звучать на Волині не вперше і, вочевидь, не востаннє. Наразі мова йде про те, що в одному з районів області через велику кількість цих тварин та їхню активність руйнуються дороги. Ба більше, бобри можуть спровокувати прорив дамб, та й внаслідок будівництва ними заграт рівень води у водоймах різко піднімається. Все це загрожує затопленням навколишнім селам. Тому місцева влада шукає гроші на зміцнення дамб та будівництво нових гідротехнічних споруд.

За словами Любешівського селищного голови Олега Куха, бобри створюють реальні проблеми: «Кілька тижнів тому обвалилася дамба, яка через пішохідний міст з’єднує селище Любешів із селом Заріка».

«Бобри вирили нори в пішохідній ґрунтовій дорозі, яка проходить по дамбі. І тепер всередині дамби провалля на кілька метрів», - додає він.

Якщо ситуацію швидко не виправляти, то, за словами Куха, дорогу буде зруйновано вщент, і тоді селянам доведеться долати зайві 5 км, щоб дістатися з пункту «А» в пункт «Б».

Крім того, селищний голова розповідає, що не лише одна ґрунтова дорога була пошкоджена бобрами. Тварини не гребують знищувати й асфальтове покриття – їхні нори знаходяться під шаром асфальту. Саме так було зруйновано дорогу до села Ветли Любешівського району.

Щоб протистояти діяльності тварин, у людей не так багато інструментів. Найчастіше місцеві мешканці засипають бобрині ходи, але, на жаль, дуже швидко нові нори з’являються на місці старих знову і знову.

Раніше здолати навалу бобрів допомагало те, що на цих тварин на Волині полювали упродовж століть. Міцне хутро, бобровий струмінь-залоза з пахучою речовиною (вважали, що вона мала лікувальні та омолоджувальні властивості), за які платили немалі гроші, а також делікатесне м’ясо, яке охоче споживали місцеві, - були цінним ресурсом. Це призвело до того, що на початку 20 століття звіра на цих територіях майже було винищено. Реакліматизація, тобто відтворення популяції бобрів у Волинській області, почалася у 60-х роках минулого століття. Тоді в річку Стохід біля села Нові Червища Камінь-Каширського району випустили близько двох десятків особин цих тварин…
На сьогодні у Любешівському районі області здолати бобрів цим способом неможливо, адже це – територія Національного природного парку «Прип’ять-Стохід», в якому полювати заборонено.

Однак і в інших районах не спостерігається особливого бажання місцевих встрелити такий «трофей». Так, за словами завідувача центру мисливського господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Сухопора, за останні 6-7 років популяція бобрів у регіоні залишається на одному рівні – приблизно 6 800 голів. І, попри те, що полювання на них не заборонене (окрім території Національного парку), ажіотажу не спостерігається.

Лісівник розповідає, що для полювання на бобра потрібно мати не лише ліцензію на їх відстріл, а й ліміти. «У нас в області є 54 користувачі мисливських господарств різних видів власності. Останніми роками вони не беруть лімітів на відстріл бобрів. Та й взагалі, по-моєму, за всю історію лише раз брали ліміти. А ліцензій взагалі жодного разу», - говорить він.

Можливо, це пов’язано з тим, що люди на Волині чомусь вважають: «Вб’єш бобра - не матимеш добра». Ймовірно, це призводить і до того, що навіть місцеві браконьєри гребують полювати на цих звірів.

Таким чином, щоб запобігти трагедії з проривом дамб, людям не лишається нічого іншого, як просто бути пильними і готуватися до можливих катаклізмів заздалегідь. Так, за словами керівника регіонального офісу водних ресурсів в Волинській області Ростислава Кравчука, загроза підтоплення (особливо у разі повені чи паводку) буде реальною, якщо своєчасно не помітити, де бобри зробили собі «домівку».

«Якщо ми цього не помітимо, може розірвати дамбу», - підкреслює він.
Однак, за його словами, в очікуванні «високої води», люди, які відповідають за дамби, систематично їх обстежують. Адже мова йде про 360 км дамб (288 з них - на балансі водогосподарських організацій, а найбільше – 115 км - у Любешіському районі).

«Якщо десь побачили прорив – реагують», - говорить він.

Найчастіше мова йде про те, що прориви «латають» мішками з піском. Кравчук запевняє, що, якщо в якомусь районі своїми силами можуть не впоратись, є й аварійні бригади. «Є тисячу мішків з матеріального резерву області… Розрахункова потреба – п’ять тисяч штук. А взагалі для області потрібно більше», - говорить він.

У свою чергу, заступник директора Шацького Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» Михайло Химин вважає бобрів природними регуляторами гідрорежиму на волинських річках і загрози в них не бачить. Ба більше, заяви про загрозу підтоплення через життєдіяльність тварин він називає маніпуляцією.

«Поки людина не втручалася в природу, таких проблем не було. Наприклад, в 90-х в тому ж Любешівському районі бідкалися, що всихають дерева. А це відбувалося через те, що зникли бобри…», - нагадує він.

Що ж стосується можливості підтоплень, то, на його переконання, справа не в бобрах, а в людях. Мовляв, коли тридцять років тому розробляли програми дамбування всієї Прип’яті, в Любешові була створена комісія, яка проводила опитування місцевих мешканців щодо створення дамби біля селища. Однак кілька сімей тоді вперлося, мовляв, навіщо дамба, нам вода не шкодить, ми не даємо згоди на зведення гідротехнічної споруди. Саме тому, за словами Химина, дамбу з боку Любешова не будували…
На його переконання, питання життєдіяльності бобрів у регіоні існувало десятки років. «З того моменту як з’явилися дамби і біля цих дамб водойми, бобри будуть завжди їх експлуатувати. Чому його сьогодні почали його піднімати, я не знаю… Є моменти, але це не значить, що тут катастрофа», - заявив Химин.

«Я вважаю, що заяви про підтоплення – це маніпуляція громадською думкою, щоб «вибити» гроші», - підкреслює він.

Натомість, Любешівський селищний голова Олег Кух говорить, що ні про які маніпуляції не йдеться. «Про загрозу і недостатнє фінансування із державного бюджету систематично говорить управління водного господарства (йдеться про підрозділ регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, - УНІАН). Вони звертаються до нас із клопотаннями, щоб у місцевому бюджеті ми передбачили кошти на утримання гідротехнічних споруд. Але це не зовсім правильно. Не можна все покладати на місцеві бюджети. У нас є всі матеріальні резерви для подолання непередбачуваної ситуації, але свою «роботу» повинна робити і держава»,- говорить селищний голова.

«Щодо бобрів, вважаю, своє слово мають сказати науковці - чи є популяція тварин загрозливою. А щодо дамб – в певний момент вони дуже потрібні. Так, нині, вже років п’ять, низький рівень води. Але це нічого не означає. Гідроспоруди треба підтримувати в нормальному стані. Адже, якщо підніметься велика вода, як років сім-десять тому, а ці гідротехнічні споруди будуть в неналежному стані, то нам буде непереливки», - додає він.

Зважаючи на аномальні погодні умови, через які не можна бути впевненими, що Волинь у будь-який момент не заллє дощем і, як наслідок, за ним прийде «велика вода», винуватити у катаклізмах лише бобрів було б вкрай невірно.

Світлана Мех
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 12
Тор Показати IP 19 Серпня 2019 09:39
Якщо дороги будують кривожопорученьки, і тупоголовоньки, то при чому тут бобри?
АС до Тор Показати IP 19 Серпня 2019 11:24
Розплодились, бобрам не має де жити.
Анатоль_ Бідзюра Показати IP 19 Серпня 2019 09:41
Мудрі тварини. Допомагають людям повернути назад увесь процес меліорації. Знають, що незабаром, Полісся перетвориться в пустелю.
хехъ Показати IP 19 Серпня 2019 11:02
трудно, голове села написать бумазею в Киев, с приложенным выводом экспертов? Совок неистребим. Хотя, в Киеве, конечно, могут ждать приложения к выводам экспертов. Ибо на то он, чиновник, чтобы чтить Закон и заставлять других уважать его, Закон, и чиновника с книгой о Законе. Читаю форум охотников в Америке. Аналогичная ситуация в разных штатах. В двух из них, вызвали одного(!) охотника и он все уладил. В третьем, какой то чинуша сказал - "меня достали жалобы от жителей, иди решай проблему, но никому ничего не говори"... Удивляет этот "быстрый метод" самой демократической и законной страны, потому что знакомый, охотящийся в Америке и сэкономивший на 14 долларах (!!!) за некупленную лицензию на оленя - сел на месяц в тюрягу. Но вопрос с бобрами решили, быстро и без потерь для популяции и расходов
Полішук Показати IP 19 Серпня 2019 11:05
Полісся існує тисячі років і поліська фауна і флора разом з ним. Появилась радянська влада і рішила зробити з Полісся за рахунок меліорації Поділля чи Слобожанщину і навіть повернути північні ріки у Середню Азію. Знайшли дурного і послали богу молитися. І перекромсали природні угіддя, осушили, роздали людям акти на землю, а там вже сьогодні ростуть верболози - і остались люди при бубнових інтересах. Чого ніхто з волинських меліораторів не озвучить економічний ефект від закопаних в болота грошей ? Які наслідки для екології поліського краю мала меліорація ? Де ті всі Водгоспи, Водпроекти, ПМК, експлуатуючі організації і т. д. і т. п. ? Хто займається експлуатацією і фінансуванням гідротехнічних споруд ? Начальників - на трибуну ! Природа мудріша і сильніша. Навіть бобрам ясно ! Вони рішили на безоплатній основі виправляти людську дурь !
Читач Показати IP 19 Серпня 2019 12:43
Знайшли причину кого можна зробити козлом, а в даній ситуації «бобром відпущення».
Сераховичі до Читач Показати IP 19 Серпня 2019 12:53
Має ж бути хтось крайнім! Ще залишились на щастя бобри,але й ті не дають спокійно спати.
Коля Показати IP 19 Серпня 2019 13:04
Який страшний звір:)
До Поліщука Показати IP 19 Серпня 2019 15:07
Ви, шановний, повний невіглас у питаннях меліорації! Чому? Вікіпедія: у Великобританії, Нідерландах і т.д. (понад 60 % орних земель - меліоровані). Меліорація це не осушення, це в переводі - покращення. Причому, акти на землю в людей на Поліссі появились завдяки меліорації. Кому потрібна частка болота? А економічний ефект самий простий: тут живуть люди!
Так до До Поліщука Показати IP 19 Серпня 2019 17:54
але у Европі -на відміну від нас усі в тч тварини та птахи мають право на життя та територію а нам як поганому *танцору*
До До Поліщука Показати IP 20 Серпня 2019 08:33
А що ти, шановний, можеш інше сказати, окрім того, що захищати честь вицвілого мундира. Ментально зформувався, працював, зарплату получав, будинки збудував, - будучи зашореним меліорацією.Був при ділі , мав з того зиск . Історія знає безліч випадків, коли приймалися помилкові рішення в глобальному масштабі, починаючи від світових соціалістичних революцій і закінчуючи меліорацією на волинському Поліссі . А ось критичний аналіз, прогноз від такої діяльності, очікуваний ефект і кінцевий результат для держави і, в першу чергу, для людей, оцінка своєї ролі - то не всім дано прагматично, професійно і самокритично оцінити результат таких діяннь. Якщо і був якийсь позитив в короткостроковій перспективі, то він не вартував тих затрат і понесених природою, екологією і людьми втрат. Тільки недалекі люди мають просту відповідь, якою оперуєте ви.Треба мати велику мужність, щоби визнавати свої помилки. А ось бобри осягнули важливість проблеми раніше за вас !
Ще до Полішука Показати IP 20 Серпня 2019 19:52
Приїдь те в Любешів під час паводку, поцілуй те бобра в різці, а краще в інше місце, і буде вам щастя.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus