Чому некомпетентні люди себе переоцінюють, або Що таке ефект Даннінга-Крюґера

Чи бачили ви колись, як хтось впевнено розмірковує на тему, про яку майже нічого не розуміє? Це класичний приклад ефекту Даннінга-Крюґера – когнітивного упередження, коли люди переоцінюють свої здібності та знання.

Як проявляється цей ефект і чи можна його подолати, розповідають у Very Well Mind, передає УП. Життя.

Ефект Даннінга-Крюґера – це тип когнітивного упередження, за якого люди вважають себе розумнішими та здібнішими, ніж вони є насправді.

Явище отримало назву на честь психологів Девіда Даннінга та Джастіна Крюґера, чиї експерименти показали: люди з низькими результатами в тестах із граматики, логіки чи гумору були впевнені, що впоралися значно краще, ніж це було насправді.

Так само, наприклад, студенти з найгіршими результатами часто переконані, що заслуговують на вищі оцінки.

В одному з експериментів Даннінг і Крюґер попросили 65 учасників оцінити, наскільки смішними були різні жарти. Деякі учасники виявилися вкрай некомпетентними у визначенні того, що інші люди вважають смішним, але водночас описували себе як чудових суддів гумору.

Дослідники припустили, що некомпетентні люди не лише погано виконують завдання, але й не здатні точно оцінити й усвідомити якість своєї роботи.

Читати ще: Ефект зловісної долини: чому ми боїмося роботів, воскових фігур і занадто «ботоксних» облич

Люди, які не є компетентними в чомусь, насилу розпізнають навички та компетентність інших. Тому вони постійно вважають себе кращими й розумнішими.

«У багатьох випадках некомпетентні люди не почуваються дезорієнтованими, спантеличеними чи обережними. Навпаки, вони часто наділені невиправданою впевненістю, підкріпленою чимось, що їм здається знанням», – писав Девід Даннінг у статті для Pacific Standard.

Ефект Даннінга-Крюґера може впливати на те, у що люди вірять, які рішення ухвалюють і які дії вчиняють.

В одному дослідженні Даннінг і Ерлінґер з’ясували, що жінки виконали наукову вікторину так само добре, як і чоловіки, але при цьому недооцінили свої результати, оскільки вважали, що мають менші здібності до наукового мислення. Дослідники також з’ясували, що через цю віру жінки частіше відмовлялися брати участь у науковому конкурсі.

Даннінг і його колеги також проводили експерименти, де респондентів запитували, чи знайомі їм різні терміни з політики, біології, фізики та географії. Серед справжніх понять вони підмішували абсолютно вигадані терміни.

В одному з таких досліджень приблизно 90% респондентів заявили, що мають хоча б деякі знання про вигадані терміни. Що більше учасники вважали себе обізнаними у темі, то частіше вони також заявляли, що знають вигадані терміни.

Чому некомпетентні люди так себе переоцінюють

Даннінг і Крюґер кажуть, що причиною цього явища є «подвійний тягар»: люди не мають достатньо знань, і при цьому ця некомпетентність не дозволяє їм критично себе оцінити.

Ті самі знання й навички, які потрібні, щоб добре виконувати завдання, потрібні й для того, щоб усвідомити, що ти виконуєш його погано. Якщо людина позбавлена цих здібностей, вона залишається не лише поганою у цій сфері, а й невігласом щодо власної неспроможності.

Серед інших чинників – схильність людського мозку до швидких рішень і пошуку закономірностей там, де їх немає.

Втім ефект Даннінга-Крюґера можна частково подолати через навчання і саморефлексію.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---