Демобілізований волинянин пише ікони на ящиках з-під набоїв

Після демобілізації 60-річний Олександр Гаврилюк із міста Ківерці Луцького району повернувся до вчителювання та улюбленої справи – різьби по дереву. Також малює ікони на ящиках з-під патронів.

Як розповів волинянин, на захист держави став у 57 років, а демобілізувався майже рік тому, пише Суспільне.

З його слів, виховувався в патріотичній сім’ї та це вплинуло на його становлення. Тому коли почалася повномасштабна війна, Олександр пішов боронити державу.

«Пішов зразу з перших днів. Дружина з розумінням сприйняла, бо час такий, треба йти. З недовірою вперше поставились – вже старий чоловік прийшов, але нічого! Як почали, вийшли на спортмайданчик, всі зрозуміли, що можна працювати», – сказав волинянин.

Читати ще: «Дивлюсь у тепловізор, а він весь червоний»: волинський нацгвардієць розповів про оборону позицій

У війську Олександр Гаврилюк служив старшим солдатом у мобільно-вогневій групі 39-го зенітно-ракетного полку.

«Прикривали ППО, цілі свої, техніку прикривали. Фіксували кожен пуск, бо дехто каже: «Продають зброю». Ні! Кожен пуск фіксується на відеокамеру, для того, щоб звітувалися», – розповів волинянин.

Після 2,5 років служби чоловік демобілізувався. У місцевому ліцеї Ківерців Олександр Гаврилюк наразі викладає предмет «Захист України».У цій школі чоловік працював вчителем фізкультури понад 30 років. Тричі на тиждень веде уроки фізкультури та викладає «Захист України» для учнів 10-11 класів, передаючи свій військовий досвід молодшому поколінню.

«Нова програма якраз вийшла по захисту України й освоюю нову професію. Постійно прив’язую свою розповідь з тими подіями під час війни. Вони (учні – ред.) освоюють турнікет в екстремальних умовах, нормативи виконують, збирають-розбирають зброю, показуємо мінування, розтяжки. Використовуємо пластикові муляжі», – сказав чоловік.У вільний від роботи час Олександр розписує ящики від снарядів у власній майстерні. Художньою обробкою деревини почав займатися орієнтовно 30 років тому. Його різьбу по дереву можна оглянути в костелах Ківерців, Торчина і Затурців. З його слів, раніше працював, аби забезпечити сім’ю, а зараз прагне займатися творчістю.

«Почав малювати ікони на ящиках з-під патронів, з-під гранат. Люблю працювати на дубові, бо там така монументальна тверда дошка. Ці ящики перетворюються, трансформуються в ікони,і повертаються назад як оберіг для наших захисників», – розповів волинянин.Щодо створення ікон Олександр зазначив: після армії це була його перша робота. Найголовніше у цьому ремеслі, говорить чоловік – це знання людської анатомії.

«Анатомію людську треба згадати, відпрацювати. Ісус цей має бути, рельєф на дубові, щоб був вигляд, що ця історія стара дуже, але вічна. Вона повинна проростати з дерева і відновлюватися», – сказав волинянин.

У творчому доробку Олександра Гаврилюка – понад 100 виробів із дерева. Зараз волинянин працює над двома роботами та надалі планує більше часу присвятити творчості.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---