Дослідники вперше знайшли цілісне ДНК мамонта на шматках шкіри, якій 52 тисячі років

Дослідники знайшли у вічній мерзлоті Сибіру стародавні структуровані зразки ДНК шерстистого мамонта віком 52 тисячі років.

Викопні генетичні дані вимерлих істот такого стану знайшли вперше – вони допоможуть розширити уявлення про біологічний вид і наблизитися до «воскресіння» тварини.

Останки мамонта виявили поблизу селища Біла Гора на північному сході Сибіру ще в 2018 році, повідомляє CNN. Однак тепер вони з’ясували, що завдяки впливу морозів шматки шкіри вимерлого ссавця змогли зберегти структурований генетичний код виду.

Стародавні зразки ДНК знаходили й раніше, та цей приклад – єдиний екземпляр організованої структури хромосом – крихітних ниткоподібних структур, які зберігають генетичний матеріал у дрібних деталей.

«Тут фрагменти чітко впорядковані в 3D – по суті, як у вихідних хромосомах живого мамонта», – пояснив співавтор дослідження, професор молекулярної генетики та генетики людини в Медичному коледжі Бейлоора Ерез Ліберман Ейден.

За словами Ольги Дудченко, провідної авторки дослідження, опублікуваного в Cell, хромосоми збереглися в стані, який дозволяє зібрати геном вимерлого виду.

Зазвичай після смерті істоти клітини тіла, зокрема й ДНК у них, швидко деградують – внаслідок цього генетичні дані втрачаються протягом кількох днів або менше.

Читати ще: Найбільший скелет стегозавра продадуть на аукціоні

Однак хромосоми тіл, які зберігаються в низьких температурах, як-от у випадку із шершистим мамонтом, менш вразливі до такого руйнування. Водночас такі умови не запобігають пошкодженню згодом.

«Після смерті тварини її ДНК починає деградувати та подрібнюється на більш короткі частини. Зазвичай усі ці шматки починають зміщуватися відносно один одного і втрачають будь-яку організацію, яка там була. Але процес дифузії не стався в цьому зразку», – сказала Ольга Дудченко.

На думку Ейдена, в цьому випадку ДНК мамонта схожа на книгу, в якій зник клей між сторінками, але їхню послідовність не здув вітер – вони залишилися в акуратній купі.

Завдяки нещодавно виявленій генетичній інформації дослідники вперше змогли визначити, що шерстистий мамонт, як і сучасні слони, мав 28 пар хромосом.

Також науковці почали вивчати, чому мамонти цього виду були волохатими. Вони порівняли окремі гени зразка мамонта з еквівалентними генами сучасних слонів, помітивши відмінності в активності генів, які регулюють волосяні фолікули.

Автори дослідження вважають, що зібрана інформація допоможе наблизитися на крок до «воскресіння» мамонта.

«Ми ближче? На крок ближче, але попереду ще чимало кроків», – зазначила Дудченко.

Дослідники сподіваються за допомогою зібраних даних повністю відтворити геном шершистого мамонта, використавши хромосомні структури музейних зразків.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---