«Досить думати – час діяти»: історія прикордонника з Волині на псевдо Циган

29-річний волинянин Дмитро на позивний Циган ще два роки тому й не уявляв, що стане одним із тих, від чиєї роботи залежатиме успіх бойових операцій на передовій. Чоловік родом з Ковельського району, до служби він працював електромонтером, волонтерив та допомагав військовим. Але у 2024 році вирішив: більше стояти осторонь не може.

Його історію розповіли в Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України.

«Допомагав, підтримував, але в якийсь момент сказав собі – досить. І мобілізувався», – згадує Дмитро.

Сьогодні він очолює відділення аеророзвідки прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону. Разом зі своєю командою забезпечує підрозділ найціннішою інформацією про противника, адже саме аеророзвідники першими бачать те, що відбувається на полі бою.За плечима Дмитра – бойова ротація на Харківщині, де прикордонники працювали у складних умовах та виконували завдання поряд з іншими силами оборони.

«Наше завдання – організувати роботу спостережних пунктів, забезпечити людей усім необхідним, щоб вони могли безперервно виконувати бойові завдання. Ми відповідаємо за все: від ротації особового складу до контролю техніки. Робота має бути чіткою і злагодженою», – розповідає прикордонник.

Читати ще: «Щоб якось триматися, ми постійно жартували»: 118 днів незламнoсті прикордонника з Волині Євгена Дишка

«Ти – хакер-оператор: піднімаєш дрон, бачиш пересування ворога, передаєш координати артилерії, а потім спостерігаєш результат її роботи. Це піднімає бойовий дух, а азарт підскакує неабияк. Але головне – розумієш, наскільки важлива твоя робота для всього підрозділу», – каже він.

На переконання Дмитра, сучасна війна вже неможлива без взаємодії аеророзвідки та вогневих підрозділів.

«Аеророзвідка та артилерія – це один механізм. Ми знаходимо цілі, вони їх знищують. Саме тому постійно навчаємо хлопців, передаємо досвід, розбираємо помилки. Коли виїжджаєш на бойові завдання, часу на навчання вже немає – усе має працювати як годинник», – додає прикордонник.Сьогодні Дмитро та його побратими продовжують удосконалювати навички, готуючись до нових бойових завдань. Адже саме від професійності таких військовослужбовців залежить, наскільки швидко ворога буде виявлено і знищено, а Україна стане на крок ближчою до перемоги.

Читати ще: Учитель, який став «небесним оком»: історія захисника з Любешівщини

«Очі» підрозділу працюють без права на помилку. І поки вони дивляться в небо, ворог не залишиться непоміченим.

Війна навчила Дмитра цінувати рішучість і відповідальність. Саме тому він має що сказати тим, хто ще не наважився зробити вибір.«Не варто відкладати рішення на потім. Ховатися від реальності немає сенсу. Краще прийти зараз, пройти підготовку, отримати знання та стати частиною команди. Ми навчимо, підтримаємо, покажемо все на практиці. Кожен може знайти своє місце у війську», – переконаний прикордонник.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---