Еміграція та подвійні стандарти: яке соціальне самопочуття лучан
Лучани прагнуть єдиних соціально-політичних норм і відсутності навантаження на психічне здоров’я та фінансовий стан. Значні проблеми містяни відчувають у зв’язку з наявністю соціальної несправедливості, невпевненістю у власній безпеці та браком стабільності в державі.
Про це йшлося 2 жовтня під час круглого столу «Місто Луцьк. Вивчаємо. Аналізуємо. Розвиваємо», організованого факультетом психології та соціології СНУ імені Лесі Українки та Волинським обласним відділенням Соціологічної асоціації України з нагоди Дня соціолога.
Насамперед проректор із наукової роботи та інновацій Андрій Бояр привітав усіх із Днем соціолога, який відзначали 1 жовтня.
«Ми щиро радіємо, що в нас є кафедра соціології, де працюють професіонали своєї справи. Наші соціологи виконують титанічну працю. Ми зі свого боку також намагаємося налагоджувати співпрацю з місцевою владою, бізнесом. Наприклад, ми маємо кілька проектів, які спільно реалізуємо. Надіюся, що ця співпраця тільки розвиватиметься і в майбутньому сприятиме гарним результатам», – зазначив Андрій Бояр.
Доцент кафедри соціології та соціальної роботи, кандидат соціологічних наук Світлана Сальнікова своєю чергою презентувала результати моніторингу Лабораторії соціологічних досліджень СНУ імені Лесі Українки. Вона розповіла, що міський моніторинг проводиться щорічно вже протягом десяти років.
«Наша основна мета – зробити наше місто кращим. Тож ми працюємо над вивченням соціального самопочуття лучан. І нам, соціологам, важливо знати, що наша праця потрібна», – сказала Світлана Сальнікова.
Як вона розказала, ще у 2009 році лучани скаржилися на проблеми з відпустками, організацією робочого часу, низьку заробітну плату тощо. На сьогодні містяни декларують втому від подвійних стандартів.
«Люди втомилися від подвійних стандартів моралі. Люди хочуть єдиних норм, єдиних політичних ідеалів, не мати подвійне навантаження на своє психічне здоров’я та фінансовий стан. Так, наприклад, сьогодні люди в місті Луцьку не хочуть мати підробіток, тому що це теж подвійне навантаження. Також їх часто задовольняє місце роботи, колектив. Одночасно вони потребують якісних змін у роботі, тобто йдеться про професійний ріст. Також сьогодні ніхто не говорить про підвищення заробітної плати, йдеться, скоріше, про відповідну оцінку роботи та задоволення соціальних потреб», – відзначила Світлана Сальнікова.
Окрім того, згідно з результатами досліджень, лучанам вистачає щастя, родинного тепла та кохання. Натомість є проблеми у сфері соціально-політичних відносин (наявність соціальної несправедливості, відсутність стабільності в державі, невпевненість у власній безпеці тощо).
«Добре в місті почуваються не всі. Найкраще в Луцьку почувається молодь. Найгірше – люди віком 23–31 років, ті, хто тільки закінчив університет і починає свій професійний шлях. Також психологічно погано почуваються пенсіонери», – звернула увагу Світлана Сальнікова.
Відповідно до результатів моніторингу, Луцьк як місто без перспектив і можливостей для реалізації оцінюють 14,5 %. Про неможливість реалізуватися засвідчують лучани до 41 року, люди з вищою освітою.
Ще 23 % містян мають визначені міграційні наміри, а 23,4 % готові емігрувати за потреби. Міграційні наміри характерні особам працездатного віку, зокрема з вищою освітою та достатнім фінансовим станом.
Основними проблемами міста Світлана Сальнікова назвала відтік молоді, відсутність належної інфраструктури для велосипедистів і пішоходів, сміття на вулицях, низьку активність громади, віддаленість міста, а також нестачу доступного житла, закладів охорони здоров’я, молодіжних клубів тощо. Однак більше половини лучан не бачать проблеми в територіальній обмеженості міста.
Як зазначив перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад, він особисто виступав ініціатором розробки перспективного плану міста задля визначення меж Луцька. Йдеться, зокрема, про збільшення території міста за рахунок приєднання сусідніх громад.
Григорій Недопад пригадав, що голова Прилуцької міської ради Валентин Арчибасов тричі ветував рішення громади про об’єднання з Луцьком.
«Так, місто Луцьк є трохи зажатим у своїх межах. Щодо приєднання Прилуцької сільської ради, то зі свого боку місто Луцьк виконує зобов’язання. Це і ремонт дороги, і закупівля меблів для місцевого фельдшерсько-акушерського пункту», – сказав Григорій Недопад.
Представник Асоціації регіонального розвитку Петро Гоцалюк розповів, що із 2007 року був долучений до проектів із розробки стратегій для міст, громад.
«Ми не звикли, що наші міста мають стратегію. Це більше європейський досвід, а радянська система не передбачала розробки стратегії. Стратегія потрібна для того, щоб конкурувати, передусім, за людей», – акцентував Петро Гоцалюк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йшлося 2 жовтня під час круглого столу «Місто Луцьк. Вивчаємо. Аналізуємо. Розвиваємо», організованого факультетом психології та соціології СНУ імені Лесі Українки та Волинським обласним відділенням Соціологічної асоціації України з нагоди Дня соціолога.
Насамперед проректор із наукової роботи та інновацій Андрій Бояр привітав усіх із Днем соціолога, який відзначали 1 жовтня.
«Ми щиро радіємо, що в нас є кафедра соціології, де працюють професіонали своєї справи. Наші соціологи виконують титанічну працю. Ми зі свого боку також намагаємося налагоджувати співпрацю з місцевою владою, бізнесом. Наприклад, ми маємо кілька проектів, які спільно реалізуємо. Надіюся, що ця співпраця тільки розвиватиметься і в майбутньому сприятиме гарним результатам», – зазначив Андрій Бояр.
Доцент кафедри соціології та соціальної роботи, кандидат соціологічних наук Світлана Сальнікова своєю чергою презентувала результати моніторингу Лабораторії соціологічних досліджень СНУ імені Лесі Українки. Вона розповіла, що міський моніторинг проводиться щорічно вже протягом десяти років.
«Наша основна мета – зробити наше місто кращим. Тож ми працюємо над вивченням соціального самопочуття лучан. І нам, соціологам, важливо знати, що наша праця потрібна», – сказала Світлана Сальнікова.
«Люди втомилися від подвійних стандартів моралі. Люди хочуть єдиних норм, єдиних політичних ідеалів, не мати подвійне навантаження на своє психічне здоров’я та фінансовий стан. Так, наприклад, сьогодні люди в місті Луцьку не хочуть мати підробіток, тому що це теж подвійне навантаження. Також їх часто задовольняє місце роботи, колектив. Одночасно вони потребують якісних змін у роботі, тобто йдеться про професійний ріст. Також сьогодні ніхто не говорить про підвищення заробітної плати, йдеться, скоріше, про відповідну оцінку роботи та задоволення соціальних потреб», – відзначила Світлана Сальнікова.
Окрім того, згідно з результатами досліджень, лучанам вистачає щастя, родинного тепла та кохання. Натомість є проблеми у сфері соціально-політичних відносин (наявність соціальної несправедливості, відсутність стабільності в державі, невпевненість у власній безпеці тощо).
«Добре в місті почуваються не всі. Найкраще в Луцьку почувається молодь. Найгірше – люди віком 23–31 років, ті, хто тільки закінчив університет і починає свій професійний шлях. Також психологічно погано почуваються пенсіонери», – звернула увагу Світлана Сальнікова.
Ще 23 % містян мають визначені міграційні наміри, а 23,4 % готові емігрувати за потреби. Міграційні наміри характерні особам працездатного віку, зокрема з вищою освітою та достатнім фінансовим станом.
Основними проблемами міста Світлана Сальнікова назвала відтік молоді, відсутність належної інфраструктури для велосипедистів і пішоходів, сміття на вулицях, низьку активність громади, віддаленість міста, а також нестачу доступного житла, закладів охорони здоров’я, молодіжних клубів тощо. Однак більше половини лучан не бачать проблеми в територіальній обмеженості міста.
Григорій Недопад пригадав, що голова Прилуцької міської ради Валентин Арчибасов тричі ветував рішення громади про об’єднання з Луцьком.
«Так, місто Луцьк є трохи зажатим у своїх межах. Щодо приєднання Прилуцької сільської ради, то зі свого боку місто Луцьк виконує зобов’язання. Це і ремонт дороги, і закупівля меблів для місцевого фельдшерсько-акушерського пункту», – сказав Григорій Недопад.
«Ми не звикли, що наші міста мають стратегію. Це більше європейський досвід, а радянська система не передбачала розробки стратегії. Стратегія потрібна для того, щоб конкурувати, передусім, за людей», – акцентував Петро Гоцалюк.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Вкрав автомобіль та втопив його у Турії: 24-річному ковельчанину повідомили про підозру
Сьогодні 21:21
Сьогодні 21:21
Не пам’ятав моменту пострілу? У Ковелі експоліцейського, який п’яним застрелив сусіда, посадили на 11 років
Сьогодні 21:02
Сьогодні 21:02
НАБУ оголосило в розшук Гладковського-старшого
Сьогодні 20:20
Сьогодні 20:20
Не стало захисника з Волині Михайла Тимчишина
Сьогодні 19:19
Сьогодні 19:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.