USD 40.00 40.60
  • USD 40.00 40.60
  • EUR 40.30 40.70
  • PLN 10.00 10.25

Фотосалон Sztuka. Портретна спадщина міжвоєнних лучан

28 Жовтня 2023 10:03
Майстерня фотографії братів Оксів у 1920-1930-х років мала повагу і велику популярність серед лучан. Через неї пройшло все міжвоєнне покоління міста, а портрети цього ательє колекціонери цінують і в наш час.

Вже на плані фрагменту вулиці Шосейної 1897 року неподалік П’ятницької гірки позначена ділянка міщанки Малі Окс. Чи був там якийсь будинок на той час, невідомо. Проте вже в 1906 році тут зводять двоповерховий будинок цегляного стилю. Вочевидь, будівництво пов’язане і зі зміною власника, позаяк згодом власником будинку вже фігурує Мойсей Окс. Його будови витягнулися вглиб кварталу так, що один фасад виходив на Шосейну (тобто Лесі Українки теперішню), а протилежний фасад – на П’ятницьку гірку (згодом у радянський час це була вулиця Горького). Група будівель сформувала затишний внутрішній двір.

У 1920 році син Мойсея Зейлик Окс подав прохання до магістрату про дозвіл спорудити у цьому дворі фотопавільйон. Він планував відкрити фотоательє – прибуткова на той час справа, хоча й вимагала немалого первинного інвестування в обладнання. Зберігся план цього фотопавільйону, який мав бути невеличкою спорудою, прибудованою до стін вже наявних будинків. У документах павільйон називають то дерев’яним, то скляним. Магістрат швидко дав дозвіл.

Зейлик Окс назвав своє ательє Sztuka, що в перекладі з польської означає мистецтво.
Фотопавільйон у дворі будівель Моше Окса
Фотопавільйон у дворі будівель Моше Окса
Фотосалон став працювати і кілька наступних років все начебто було тихо і мирно. Аж поки в 1925 році помер головний власник маєтку Мойше Окс, а на його спадок одразу стали претендувати аж 11 осіб – дружина і діти чоловіка. Частина дочок вже на той час повиходили заміж і мали інші прізвища. Половину маєтку родина продала майже одразу, а іншу стала ділити між собою. Файвелу Оксу, братові фотографа Зейлика, дісталося кілька кімнат у тій частині будинку над вулицею Траугутта (пізнішою Горького).

Читати ще: Не ХАМАС, але зі зброєю. Як луцькі євреї відбивалися від лихоліть

Почалися сварки. Головно через те, що Файвел Окс захотів прибудувати на довгому балконі-коридорі другого поверху веранду, що не сподобалося його сестрам і братам, які проживали в сусідніх кімнатах. Вони писали скарги до магістрату і пояснювали, що доки будинок не розділений між спадкоємцями, Файвел Окс не має права нічого добудовувати. До того ж, веранда загороджує світло іншим мешканцям. Техвідділ магістрату схилився на сторону скаржників і наказав протягом трьох днів прибрати веранду, позаяк вона була самовільна. А коли власник замовив в архітектора проект і звернувся по дозвіл, магістрат відмовив.
Будинок Оксів з вулиці Лесі Українки
Будинок Оксів з вулиці Лесі Українки
Будинок Оксів зі зворотнього боку
Будинок Оксів зі зворотнього боку
Всередині будинку
Всередині будинку
Очевидно, Файвел образився і поскаржився на дії магістрату у Волинське воєводство. Там у діях міського управління не побачили порушень і підтвердили легітимність відмови, наголошуючи серед інших пунктів і на тому, що між фотографічним павільйоном і верандою немає необхідного розриву у 8 метрів, а так заборонено.

Чергове судове засідання у справі розподілу маєтку Оксів між спадкоємцями відбулося у 1930 році. Останній документ, який стосується Оксів – це повідомлення від воєводства у грудні 1931 року, де йшлося про правильність відмови магістрату на дозвіл на веранду.
Веранда на коридорі-балконі другого поверху, через яку сварилися
Веранда на коридорі-балконі другого поверху, через яку сварилися
Після цього у травні 1932 року маєток Оксів виставили на аукціон. Обставини цього невідомі. Можливо, таким був вирок суду, оскільки спадкоємці вже довгий час не могли поділити будинки. Найбільшу суму запропонував Юзеф Ковальський із Рівного – 10 тисяч злотих. Він і виграв аукціон. Після цього продав це все сусідам Оксів. Таким чином того ж року будинки набули Ривка Вейгер і Шейндля Литвар. Проте на той час будови перебували в малопридатному до вжитку стані і потребували ґрунтовного ремонту.

Нові власники у 1933-1935 роках зробили суттєвий ремонт: оновили дахову конструкцію, покрили дах новою бляхою, відремонтували стіни, вивели нові комини, переробили віконні отвори, частково замінили вікна і двері, поштукатурили будинок, влаштували водо-каналізаційну систему, провели електрику, поглибили фундамент на 1,6 метра. Фотопавільйон розібрали. Відремонтовані приміщення здавали в оренду під житло і магазини. Також в останні роки перед війною тут був аптечний склад.
Проект оновлення будівель виконав знаний луцький архітектор Казимир Школьницький
Проект оновлення будівель виконав знаний луцький архітектор Казимир Школьницький
Фотопавільйон перестав функціонувати за цією адресою. І справді ательє Окса Sztuka переїхало в інший будинок на цій же вулиці – на Ягеллонську, 79. В наш час це Лесі Українки, 49.
Тут воно працювало до 1939 року, після цього відомостей про ательє знайти не вдалося.
За надані портрети ательє Sztuka висловлюю подяку Віктору Літевчуку.

Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 1
Редактору Показати IP 29 Жовтня 2023 08:28
Якщо є попит на історичні хроніки, то варто відкрити на сайті відповідну рубрику, як це зробила УП

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus