«Інь» і «янь» Миколи Романюка

Перші кроки діяльності нової владної команди Луцька – завжди найцікавіші. І не тільки тому, що часто незграбні, помилкові. Зрештою на свої «граблі» наступав кожен, хто приймав до рук штурвал керівництва містом.

Але ці помилки дуже часто – симптоматичні. Тобто такі, що свідчать про «вітри» і «течії», які впливатимуть на владні рішення й надалі. Тож вкрай цікаво глянути на ці самі перші кроки, аби спробувати зрозуміти, з ким тепер мають справу лучани.

Новий міський голова Микола Романюк – ось уже 25 років на управлінських посадах. Досвід, зрозуміло значний. Та дуже вже неоднозначний. Бо різнорідний. Ба, часто навіть суперечливий.
Один здобутий в партійно-комсомольській структурі, інший – у становленні та управлінні одного з найбільших і успішних банків в Україні. Поєднавшись в одній особі ці досвіди створили таку собі єдність непоєднуваного. Це як у китайській філософії – «інь» і «янь», космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (темне - світле, пасивне - активне).

Команда

Як успішний банкір, Романюк розуміє що в конкурентному середовищі важливо застосовувати новітні технології управління, об’єктивну інформацію, залучати професіоналів. В той же час досвід партійного функціонера, чи й голови облдержадміністрації, схиляє його до пристосування системі, застосування старих методів, і потреби довіряти тільки «своїм», «перевіреним» людям.

Як видно з усього, при формуванні команди Микола Романюк застосував якраз такий подвійний стандарт.

Наприклад, повернув до управління містом Антона Кривицького та Святослава Кравчука. І хоч перший – на посаді радника, а другий – заступника мера, з усього видно, що у Кривицького реальні повноваження – більші.

Симптоматично, що на першій же прес-конференції мер заявив про необхідність концесії КП «Луцькводоканал». Тут треба згадати, що останній досвід віддачі в приватні руки великого об’єкту комунальної власності – котельні на вулиці Карбишева, - який обернувся для лучан цілою купою проблем, мав місце саме тоді, коли ці посадовці – Кривицький і Кравчук – були при владі.

Доповнює цю частину команди Миколи Ярославовича, ще один управлінець Юрій Вербич. Він – номінальний керівник передвиборного штабу Миколи Романюка. Номінальний, бо, реально курувала діяльність штабу Романюка «незалежна команда» Володимира Фесенка з Києва.

Вербич протягом цілої кампанії примудрився допустити ряд помилок, які за об’єктивного розгляду могли б стати фатальними для кандидата Романюка. Помилки ці засвідчили повне нерозуміння штабом вимог виборчого законодавства і призвели до низки судових позовів проти кандидата. Та наразі їх результат – не предмет нашого розгляду.

Сьогодні ж Вербич згадав свій досвід діяльності в управліннях облдержадміністрації та, за розповідями працівників виконавчих органів, фактично, розпочав підкилимну гру в апараті виконкому. Розповідають, що вперше за історію існування виконавчого комітету до керуючого справами керівники підпорядкованих йому виконавчих органів можуть потрапити лише за попереднім записом. Й уже традиційною фразою, яку чують підлеглі від нового керуючого справами, є фраза «А в нас в облдержадміністрації ось так було…».

Апогеєм діяльності цього чиновника стало формування нової структури виконавчих органів, про що йтиметься нижче.

Перші заяви

Перші заяви луцького міського голови – теж неоднозначні. Себто – з якогось боку «чорні», з якогось – «білі»

Риторика мера у перший місяць роботи зводилася до критики свого попередника та акцентування на тому, що у міста – величезні борги.

Під час загальноміської наради у Палаці культури міста виявилося, що до «загального сукупного боргу міста» віднесені навіть… несплата за газ підприємства Олександра Кропиви, поточна заборгованість державного бюджету перед підприємствами «Луцьктепло» та «Луцькводоканал».

Все це подавалося як «те, що тільки ось зараз стало відомо». Й чути це від людини, яка просто мусила знати стан справ у структурі, у яку вже давно зібралася йти керувати, було доволі дивно.

На противагу цьому, без сумніву, по-новаторському на цій же нараді прозвучала оприлюднена Романюком стратегія роботи. Адже чогось подібного й близько не було чути від Романюка під час передвиборної кампанії.

Структура виконавчих органів

Але першою реальною зміною, яка уже майже стала «де факто» для команди Романюка буде зміна структури виконавчих органів міськради. Міський голова вніс проект рішення про це на чергову сесію міськради. Депутати розглянуть його у четвер, 30 грудня.

Заявлені причини змін у виконавчих органах – це оптимізація штатів шляхом повернення до трирівневої структури: голова – заступники – управління. Замість чотирирівневої, себто такої, яка передбачає ще й департаменти.

Разом з тим очевидною стає одна з найпоширеніших системних помилок вітчизняних керівників в кадровому менеджменті органів влади. Помилка ця – у порушення правила, за яким структура формується під виконання цілей, функцій, а не під конкретних виконавців.

Насправді ж, скоріш усього, реформа у виконавчих органах міської влади має на меті інші завдання. Один з них – звільнити частину керівників та призначити на їх місце «своїх» людей (відголос комсомольсько-партійного досвіду).

Яскравим прикладом цього стало призначення нового керівника канцелярії, посада якого була вакантною. Замість того, щоб призначити на неї когось зі спеціалістів, тим самим не збільшуючи фактичну кількість працівників, за поданням Вербича на цю посаду призначили колишнього його діловода, за сумісництвом - секретаря в управлінні внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації.

Насправді ж подрібнення та розбалансування структурних підрозділів призведе лише до тимчасового механічного зменшення посадовців. Адже з порушенням усталених управлінських процесів назріє необхідність ці процеси вибудовувати по новому – тепер уже в кожному окремо взятому управлінні. Наприклад, кожен новий керівник, почавши «тонути» у звичній для усього чиновництва паперовій рутині, невдовзі почне потребувати окремого діловода для свого управління.

Окрім того, варто зазначити, що плановані зміни у структурі виконавчих органів ради не відповідають адміністративно-територіальній реформі, лейтмотивом якої є передача функцій з центру на місцевим органам влади. Відтак, наприклад, ліквідація департаменту містобудування, у склад якого входили управління архітектури та управління земельних ресурсів, лише ускладнить вирішення, наприклад важливих для інвестора, питань.

«Реформа Романюка і Вербича» є по суті мавпуванням недосконалої структури облдержадміністрації: у міськраді збільшується кількість виконавчих органів з 28 до 37. Тут варто згадати, що попри значні помилки попередньої владної команди Луцька, структура була прогресивним кроком: протягом останніх двох років близько десяти міських рад обласних центрів брали за зразок структуру Луцької міської ради.
* * *
Аналізуючи перші кроки міської влади, треба добре розуміти, що зарано робити висновки про закономірності і можливі результати. Проте сьогодні ми вправі говорити про тенденції. Проаналізувати які і була зроблена спроба вище. Одне з завдань цієї спроби - адекватні висновки, зроблені міським головою та членами його команди, й поліпшення їх роботи в подальшому.

Михайло КРАМАРЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---