Із кашею, сиром та м’ясом: як на Волині за старовинними рецептами готують деруни у печі

У селі Журавичі Луцького району місцеві господині готують деруни за старовинними рецептами – у печі, з домашніх продуктів і з різними начинками. Тут цю страву вважають не лише щоденною їжею, а й частиною родинної традиції.

Як розповіли Суспільному місцеві жительки, цю страву тут готують із м’ясом, сиром, пшоном або без начинки.

«Сьогодні у нас є чотири види дерунів: порожні, з м’ясом, з сиром і з кашею», – розповідає господиня Тетяна Ломакіна.

Тетяна каже, що основа смаку – прості інгредієнти, які є майже в кожному господарстві.

«Натурпродукт – картопля. Тремо картоплю, додаємо цибульку, яйце. Наліпили і поставили в піч. З печі все лучше», – говорить жінка.Щоб деруни були м’якими та ніжними, до сирої картоплі додають варену – це один із головних секретів.

Читати ще: Смак дитинства: господиня з Волині поділилася рецептом пирогів з цукровими буряками

«80% картоплі сирої тертої і 20% вареної. Варену розтовчемо, додаємо трошки кефіру або кислого молока – воно пухкіше, воно лучше», – ділиться господиня.

Картоплю натирають на дрібній тертці, додають цибулю, яйця та сіль. Частину маси використовують одразу, а частину – заготовляють.

«Як гості сходяться – у нас деруни. Засипали борошном і в холодильник. Прийшли гості – все під рукою», – каже Тетяна Ломакіна.

Окремо готують начинки. Для дерунів із м’ясом використовують домашній фарш із цибулею та спеціями. А от для пшоняних – варять кашу на молоці.

«Пшоно варимо, додаємо сир і натуральне масло. Дуже смачні деруни з кашею», – розповідає жінка.Кашу перемішують із сиром, формують кульки й загортають у картопляну масу. Так само роблять і з сирною начинкою – додають яйце та сіль.

Читати ще: Смачна і пахуча: волинянка поділилася рецептом традиційної каші-затирки

Готують деруни переважно в печі: спочатку вигрібають жар, а тоді ставлять деко з наліпленими виробами.

«Вигребли жар і вставили в піч. З печі на бляшці – найсмачніше. Нас так навчили наші матері», – каже господиня.Проте є й швидший спосіб – на сковорідці. Його частіше використовують для молоді або коли потрібно швидко нагодувати сім’ю.

«Це дуже швидко – 10 хвилин, і можна сім’ю нагодувати», – додає жінка.У селі звикли готувати великими порціями – одразу на кілька днів або для того, щоб пригостити гостей і сусідів.

«Було багато людей і всі люблять деруни. Хай їдять. Гості, сусідів поскликаю», – говорить Тетяна.

Подруга господині Ольга Ковальчук додає, що деруни страва проста, але дуже поживна. «Деруна з’їси – цілий день на полі будеш сапати і нічого не хочеться», – каже вона.

Жінки зауважують: у складні часи саме такі страви рятували родини.

Читати ще: Калита й берестечківський ляк: до нематеріальної культурної спадщини Волині внесли ще два елементи

«Як війна була, то тільки на картоплі Україна жила», – пригадує Ольга Ковальчук.

Попри труднощі, у Журавичах намагаються триматися разом – готують, діляться продуктами й підтримують одне одного.

«В нас нема такої хати, щоб біда не торкнулася. Але рятуємо одне одного», – каже Тетяна Ломакіна.Секрет довголіття, запевняє жінка, не лише в домашній їжі, а й у ставленні до життя.

«Дуже велике діло – мати чисту душу. І рано встав, усміхнувся, Богу помолився – і день буде добрий», – говорить пані Тетяна.

Для мешканців Журавичів деруни – це не просто страва. Це спогади про дитинство, праця, яку передають із покоління в покоління, і можливість зібратися разом за одним столом.

«В гурті і каша їсться, і борщ їсться. А самому не хочеться», – додає Ольга Ковальчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---