Хід конем від Табачника

Згідно з наказом міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника про нові типові навчальні плани у середній школі, до мінімуму зводиться вивчення української мови та літератури, а курс історії України взагалі скасовується.

Маневрування шахового коня як стиль поведінки міністерства

На відміну від інших шахових фігур, кінь завжди ходить літерою «Г» ‒ не по прямій, а по ламаній лінії. І це дуже ускладнює спостереження за ним, робить його маневри неочікуваними і навіть підступними.

Останнім часом діяльність нашого Міністерства освіти також нагадує маневри шахового коня. На тлі демонстративного штилю і тиші на сайті Міністерства освіти, науки, молоді і спорту, відсутності будь-яких прямих і прозорих громадських обговорень чи офіційних заяв чиновників, у сфері освіти відбуваються надзвичайно важливі події.
Такі, наприклад, як розробка і прийняття нових навчальних планів для п’ятих-дев’ятих класів середньої школи.

Забудькуватість чи конспірація?

Навчальні плани ‒ дуже важливий для кожної школи документ, згідно з яким визначається, які предмети і в якому обсязі (кількість годин на тиждень) вивчатимуться. І це не просто розклад уроків. Це реалізація державної політики та державних стандартів у галузі освіти.

Отже, такі важливі речі не можуть вирішуватися силами одного окремо взятого міністра без широкого громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ.

«Навчальний план ‒ дуже чутлива і вразлива матерія; в будь-якій країні справжніх фахівців із формування навчальних планів можна полічити на пальцях однієї руки. Поспіх, кулуарність і втаємничення тут неприпустимі, адже непрофесійні чи просто помилкові рішення не лише негативно позначаться на освіті як такій, а й можуть боляче вдарити по учнях, їхніх батьках та вчителях», ‒ наголошує керівник Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.

Звісно, грифу «таємно» на нових навчальних планах немає. Але й жодних офіційних слідів цього документа ви ніде не знайдете. Можна було б заспокоїти себе тим, що, наприклад, заклопотані державними турботами чиновники просто забули розповісти спільноті про такий важливий проект.

Та ось дивина ‒ на сайті МОНМС під рубрикою «Громадське обговорення» серед переліку проектів ані згадки про проект нових навчальних планів. У чому причина такої конспіраціїї, стає зрозуміло по ознайомленні зі змістом самого документа.

Дивні махінації з годинами

Із перших днів перебування Табачника на посаді міністра освіти проблеми викладання української мови та історії у школах неодноразово опинялися у центрі запеклих успільних дискусій. Але, як з’ясувалося, Дмитро Табачник не відмовився від своїх ідей. Просто скористався методом пана Самохвалова із фільму «Службовий роман»: «Я відповім вам, але в інший спосіб!»

І ось маємо підпільно розроблену таємну зброю ‒ наказ міністра щодо нових типових навчальних планів у середній школі. У цьому документі, серед різних новацій, про які ще скажуть своє слово експерти, вирішується й доля наших мови та історії.

Перш за все, у новому навчальному плані скорочено кількість уроків української мови. Тепер їх буде лише по два на тиждень. Для порівняння: у Російській Федерації на вивчення державної російської мови у шостому класі середньої школи відводиться шість (!) уроків щотижня! Відчуваєте різницю?

Не краще вчинили автори нових навчальних планів і з українською літературою. У сьомих, восьмих та дев’ятих класах кількість годин на її вивчення також зменшується. Логічніше, здається, було б вчинити навпаки: з огляду на зростання обсягу та складності творів для вивчення, виділити більше часу для їх обговорення у класі разом із учителем. До речі, в російських навчальних планах саме так і зробили.

До яких наслідків призведуть ці кроки міністерства, говорити зайве. Література ‒ сегмент культури народу. Про яку самоідентичність нації можна говорити, якщо її молоде покоління не знатиме своєї літератури, а отже ‒ й культури?

Хитрий вгору не піде - хитрий гору обійде

Та ще гірша ситуація складається з історією України. За задумом керівництва Міносвіти, цей предмет як такий взагалі зникне з розкладу шкільних уроків (хоча традиційно викладався навіть у Радянському Союзі). Натомість з’явиться новий, інтегрований курс ‒ історія, в якому буде поєднано всесвітню історію та історію України. Складається враження, що це трансформована ідея міністра про створення спільного з іншими країнами підручника з історії.

«Якщо йдеться про інтегрований курс, то його концепція досі не розроблена, не обговорена й не ухвалена, ‒ коментує експерт і викладач історії Павло Полянський. ‒ Багато людей плутають поняття «синхронізація» й «інтегрування» курсів національної та світової історії. Поєднати події української минувшини й історичний процес в інших частинах світу ‒ не проблема. Більшість учителів історії саме так і чинять, самостійно вибудовуючи послідовність вивчення тем з обох курсів. А ось узгодити в межах усталених періодизацій, знайти спільні загальноцивілізаційні тенденції на українських теренах, що мали тривалі періоди перерваної державності й були інкорпоровані до складу інших держав, ‒ набагато складніше. Не скажу, що це неможливо, але це потребує серйозної попередньої роботи істориків та методистів, а головне ‒ консенсусу в суспільстві щодо такого дражливого питання.
А то виходить, що не встигла нація за двадцять років усунути бодай найістотніші «білі плями» з мапи історії, образно кажучи ‒ напитися з нововідкритого цілющого джерела пізнання власної історії, як це джерело вже намагаються брутально засипати. Спочатку «реформування» Інституту національної пам’яті, потім ‒ «наведення ладу» в архівній справі, метушня довкола Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії… Схоже, це таки тенденція».

Звісно, досвід викладання інтегрованого курсу історії існує в інших країнах. Наприклад, у Росії. Згідно з навчальними програмами, історія рідної країни становить у ньому близько третини всього матеріалу. А як буде в наших програмах ‒ невідомо.

У дев’ятому класі російських шкіл з’являється окремий предмет «Історія Росії». Наші ж старшокласники і далі інтегруватимуться. Оскільки навчальних планів для десятого та одинадцятого класу не розроблено, про подальшу долю предмету «Історія України» ніхто нічого певного сказати не може.

Цікаво, що, проголосивши інтеграцію кількох курсів історії, МОНМС паралельно планує скоротити кількість уроків, відведених на вивчення цього предмета. У п’ятому класі тепер матимемо один урок на тиждень замість двох (отже, вилучено приблизно 34 уроки за рік). У восьмому і дев’ятому класах курс скоротили на 0,5 години на тиждень (за рік це приблизно 17 уроків).

Тому говорити про рівноцінне викладання обох історій ‒ всесвітньої і рідної ‒ можуть лише великі оптимісти.

У шкільних програмах поменшає українського

Парадоксально, та при тому, що нові навчальні плани заощаджують час на гуманітарній, зокрема українознавчій, складовій, ‒ загалом учнів вони перевантажують. Тепер, за ідеєю МОНМС, у 5-9 класах кількість уроків на тиждень збільшиться на 4-6: тобто приблизно плюс по одному уроку на день. Очевидно, сумна статистика від лікарів про те, як шкільне навантаження погіршує здоров’я дітей, у міністерстві не відома.

Звідки ж узялися «зайві» години? «Власне, нарощування кількості навчальних годин і, відповідно, навантаження на учнів 5-9 класів було детерміноване ще на стадії затвердження Державного стандарту загальної середньої освіти, в якому значні масиви навчального матеріалу зі старшої школи механічно перенесені до основної, ‒ пояснює Павло Полянський. ‒ Це бачимо на прикладі розподілу змісту предметів природничого циклу та збільшення в основній школі кількості годин на їх вивчення з 26 до 30».

Освіта під грифом «Таємно»

З новими типовими навчальними планами для середньої школи, розробленими в Міносвіти, мало змогу ознайомитися дуже вузьке коло лояльних до нього освітян. Та й то під грифом «Проект». Як повідомляють поінформовані джерела, відповідний наказ уже підписаний Табачником і офіційно зареєстрований під №93 від 01.02.2012 року. Але поки що він лежить під сукном у міністра освіти. Якщо це так, то скоро наказ міністра буде спущено в школи, адміністрації яких не матимуть вибору, виконувати чи не виконувати розпорядження. Тоді змінити щось буде неможливо. Доки ж документ перебуває в міністерстві ‒ є шанс зупинити «реформи». Та й сам Табачник до оприлюднення наказу завжди може внести в нього правки.

На черзі ‒ навчальні плани для старшої школи. Які сюрпризи готують вони суспільству? Павло Полянський з оптимізмом дивиться у майбутнє: «У процесі розробки типового плану для старшої школи цілком реально усунути частину ризиків, породжених навчальним планом для основної школи. Але для цього потрібно, щонайменше, зняти гриф «таємно» з процесу укладання документа, від якого залежать освіта дітей і професійна доля вчителів, і здійснювати цей процес відповідно до процедур державно-громадської моделі управління освітою. Хоча, ще раз наголошу, плани для основної школи слід було б розробляти комплексно й одночасно».
Але в такі перспективи мало віриться. І як же не хочеться, щоб українська освіта отримала шах і мат! До речі, це перське словосполучення означає «король безпомічний».

Оксана ОНИЩЕНКО, «Дзеркало тижня» .

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---