«Хотіла бути корисною своїй країні», – військова медсестра з Волині
![](/resize/450x325/r/files/news/2023/12-07/373425/photo_2023-12-07_15-45-29-e1701956967792.jpg)
Звістка про початок повномасштабного вторгнення Росії застала Ярославу Видерко із села Цир Камінь-Каширського району за кордоном. Але дівчина відразу кинула заробітки та приїхала додому.
Про це пише газета Нове життя.
«Я вирішила повернутися – хотіла бути корисною своїй країні. Тим більше, що свого часу здобула освіту фельдшерки, а згодом ще й заочно почала навчатися фармацевтичної справи. Тому розуміла, що можу стати військовою медичною медсестрою», – каже Ярослава.
І все ж на ухвалення такого важливого й відповідального рішення у дівчини пішло трохи часу. Бо ж коли про цю її ідею дізналися рідні, почали відмовляти. Особливо – мама, яка неабияк переживала.
«Мене всі просили, аби я добре подумала перед тим, як ухвалювати остаточне рішення. Адже і рідні, і я сама розуміла, що колись потраплю у саме горнило війни. Але для мене найважливіше, що вся родина все-таки прийняла мій вибір. Їхню підтримку я відчуваю постійно, вона мені дуже допомагає. Тому за кожної нагоди намагаюся обов’язково щодня вийти на зв’язок із найріднішими, аби вони менше хвилювалися», – розповідає захисниця.
Читати ще: «У перемогу вірю, але й готуюся до вічної боротьби»: волинський пластун та бойовий медик Віктор-Микола Гаврилюк
10 жовтня 2022 року вона таки мобілізувалася. Стала військовою медичною сестрою у 51-му батальйоні 100-ї бригади територіальної оборони. Взимку служила на Любешівщині. А вже наприкінці березня разом із побратимами вирушила на схід.
«Зізнаюся, мене туди тягнуло відразу. Я не хотіла бути в тилу. Бо розуміла, що саме на фронті можу стати корисною, допомагати нашим бійцям», – каже військова медсестра.У самому пеклі війни Ярослава перебуває вже понад пів року. За цей час із медичної частини її перевели в групу персоналу, тобто зараз вона опікується кадровими питаннями. Але все ж, зізнається, сумує за військовою медициною і мріє, що таки повернеться в цю сферу діяльності. Бо ж таким чином може рятувати життя побратимів. Хоча водночас це і дуже складно морально.
«Досі не звикла до болю, коли дізнаюся, що хтось із наших є трьохсотий чи, не дай Боже, двохсотий. Це для мене найважче. Тим більше, зараз отримую таку інформацію однією з перших. Тоді вже місця собі не знаходжу, поки не маю всіх даних, чи не тяжке поранення, в якому стані хлопці. Адже за час служби вони всі стали для мене рідними», – зізнається військослужбовиця.
Читати ще: «Не міг залишатися вдома, коли донька – військова», – воїн з Камінь-Каширщини
Дівчина каже, що жодного разу не пошкодувала про свій вибір стати на захист України.
Разом із Ярославою несуть почесне звання захисниці України й кілька інших волинянок. Тому, зауважує дівчина, несправедливо казати, що військо – не жіноча справа. Так, переважають представники чоловічої статі. Але поряд із ними служать і жінки.
«Скажу відверто: спочатку переживала, як буду в чоловічому колективі. Мені ж усього 22. Але реальність показала, що мої побратими цінують і поважають нас, жінок. А ми теж для них є підтримкою, хорошими співрозмовницями, що важливо на війні», – розповідає Ярослава.Тим більше, каже вона, тепер і забезпечення в армії уже більш-менш пристосоване до жінок. То раніше військовослужбовицям доводилося одягати чоловічу форму малих розмірів. А тепер їм видали жіночу. Та й придбати таку теж нині вже не проблема. І тут головне, за словами захисниці, – якість та зручність, від яких залежить безпека.
Загалом же, за словами Ярослави Видерко, попри постійне перебування у небезпеці, зовсім недалеко від фронту, вона ні на мить не засумнівалася у своєму життєвому виборі. І навіть тут, серед жорстоких воєнних буднів, намагається помічати маленькі дрібниці, з яких складається наше життя, віднаходити у них прекрасне. Це просто допомагає морально та додає оптимізму, що невдовзі світло переможе.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише газета Нове життя.
«Я вирішила повернутися – хотіла бути корисною своїй країні. Тим більше, що свого часу здобула освіту фельдшерки, а згодом ще й заочно почала навчатися фармацевтичної справи. Тому розуміла, що можу стати військовою медичною медсестрою», – каже Ярослава.
І все ж на ухвалення такого важливого й відповідального рішення у дівчини пішло трохи часу. Бо ж коли про цю її ідею дізналися рідні, почали відмовляти. Особливо – мама, яка неабияк переживала.
«Мене всі просили, аби я добре подумала перед тим, як ухвалювати остаточне рішення. Адже і рідні, і я сама розуміла, що колись потраплю у саме горнило війни. Але для мене найважливіше, що вся родина все-таки прийняла мій вибір. Їхню підтримку я відчуваю постійно, вона мені дуже допомагає. Тому за кожної нагоди намагаюся обов’язково щодня вийти на зв’язок із найріднішими, аби вони менше хвилювалися», – розповідає захисниця.
Читати ще: «У перемогу вірю, але й готуюся до вічної боротьби»: волинський пластун та бойовий медик Віктор-Микола Гаврилюк
10 жовтня 2022 року вона таки мобілізувалася. Стала військовою медичною сестрою у 51-му батальйоні 100-ї бригади територіальної оборони. Взимку служила на Любешівщині. А вже наприкінці березня разом із побратимами вирушила на схід.
«Зізнаюся, мене туди тягнуло відразу. Я не хотіла бути в тилу. Бо розуміла, що саме на фронті можу стати корисною, допомагати нашим бійцям», – каже військова медсестра.У самому пеклі війни Ярослава перебуває вже понад пів року. За цей час із медичної частини її перевели в групу персоналу, тобто зараз вона опікується кадровими питаннями. Але все ж, зізнається, сумує за військовою медициною і мріє, що таки повернеться в цю сферу діяльності. Бо ж таким чином може рятувати життя побратимів. Хоча водночас це і дуже складно морально.
«Досі не звикла до болю, коли дізнаюся, що хтось із наших є трьохсотий чи, не дай Боже, двохсотий. Це для мене найважче. Тим більше, зараз отримую таку інформацію однією з перших. Тоді вже місця собі не знаходжу, поки не маю всіх даних, чи не тяжке поранення, в якому стані хлопці. Адже за час служби вони всі стали для мене рідними», – зізнається військослужбовиця.
Читати ще: «Не міг залишатися вдома, коли донька – військова», – воїн з Камінь-Каширщини
Дівчина каже, що жодного разу не пошкодувала про свій вибір стати на захист України.
Разом із Ярославою несуть почесне звання захисниці України й кілька інших волинянок. Тому, зауважує дівчина, несправедливо казати, що військо – не жіноча справа. Так, переважають представники чоловічої статі. Але поряд із ними служать і жінки.
«Скажу відверто: спочатку переживала, як буду в чоловічому колективі. Мені ж усього 22. Але реальність показала, що мої побратими цінують і поважають нас, жінок. А ми теж для них є підтримкою, хорошими співрозмовницями, що важливо на війні», – розповідає Ярослава.Тим більше, каже вона, тепер і забезпечення в армії уже більш-менш пристосоване до жінок. То раніше військовослужбовицям доводилося одягати чоловічу форму малих розмірів. А тепер їм видали жіночу. Та й придбати таку теж нині вже не проблема. І тут головне, за словами захисниці, – якість та зручність, від яких залежить безпека.
Загалом же, за словами Ярослави Видерко, попри постійне перебування у небезпеці, зовсім недалеко від фронту, вона ні на мить не засумнівалася у своєму життєвому виборі. І навіть тут, серед жорстоких воєнних буднів, намагається помічати маленькі дрібниці, з яких складається наше життя, віднаходити у них прекрасне. Це просто допомагає морально та додає оптимізму, що невдовзі світло переможе.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 4
![](/public/images/user_no_foto.png?1722044665)
Маннергейм
Показати IP
8 Грудня 2023 16:31
Шановні журналісти можливо ви пишить про тих хто збиває літаки знищує танки та іншу броньовану техніку чи живу силу противника. А то в мене складається враження шо в 100 бртро служать одні розумні успішні та КРАСИВІ. Ви маєте якось згуртовувати суспільство і піднімати моральний дух
![](/public/images/user_no_foto.png?1722044665)
Гм до Маннергейм
Показати IP
8 Грудня 2023 20:13
То жаба чоловіче тебе душить, жаба.
![](/public/images/user_no_foto.png?1722044665)
Ольга
Показати IP
9 Грудня 2023 10:11
Все вірно зазначено, здоровенна стаття про кадровика, що напевно і жодного пострілу в сторону ворона не зробив! Або реально немає про що писати за 100, або так треба вихваляти.
![](/public/images/user_no_foto.png?1722044665)
Мати двох дітей війс
Показати IP
9 Грудня 2023 16:24
Хочу наголосити, що в 100 бригаді тро служать, виконуючи різні обов'язки, живучи в різних умовах, не бачачи місяцями свої сім'ї...
Обов'язково треба приїхати на Волинь 200-хсотим, щоб про тебе згадали???
Замало еротики: учені з'ясували, чому на Олімпійських іграх давніх греків не було плавання
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
27 липня: свята, події, факти. День медичного працівника в Україні, а в Америці продано перший гамбургер![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
У Бразилії вперше у світі зафіксована смерть людини від вірусу, що передається мошками
26 Липня 2024 23:45
26 Липня 2024 23:45
До історичного музею на Волині передали піддужні дзвіночки XIX – XX століть
26 Липня 2024 23:27
26 Липня 2024 23:27
Лучанин, який убив знайомого перед очима в його дитини, сяде на 10 років
26 Липня 2024 23:08
26 Липня 2024 23:08
Працюють майже 60%: в Естонії зросла зайнятість українців з тимчасовим захистом
26 Липня 2024 22:49
26 Липня 2024 22:49
Волинські поліцейські розшукали наркоторговця, який втік у Польщу
26 Липня 2024 22:31
26 Липня 2024 22:31
Британія розроблятиме далекобійні ракети для протидії ядерній зброї Росії, – The Times
26 Липня 2024 22:12
26 Липня 2024 22:12
Їхав на злочин на чужій машині: у луцькому суді намагалися зняти арешт транспортного засобу
26 Липня 2024 21:54
![](/public/images/logo.png)
26 Липня 2024 21:54
Допомагав загарбникам «зомбувати» жителів Куп’янська: СБУ затримала колаборанта
26 Липня 2024 21:36
26 Липня 2024 21:36
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.