Хрущовки, сталінки, польська забудова: скільки років найстарішому будинку Луцька і хто у ньому живе

У заповідній зоні Старого міста в Луцьку – 15 пам’яток архітектури, в яких мешкають лучани. Найстаріший житловий будинок розташований на вулиці Кафедральній. Це пам’ятка архітектури національного значення XVI століття.

Про це Суспільному розповів директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк. З його слів, цегляний будинок зберігся дотепер як житловий і має два поверхи та підвал.

«Дерев’яні елементи побудували вже в ХІХ столітті, таким чином остаточно сформувавши цей комплекс, ансамбль цього будинку», – зазначив Віктор Баюк.

Історія найстарішого будинку Луцька з понад 400-літньою історією

Цей будинок розташований поблизу В'їзної вежі Луцького замку. Його в 1546 році побудував біскуп Андрій Фальчевський. Пізніше у ньому мешкав православний єпископ Афанасій Пузина, розповів директор Державного історико-культурного заповідника.У 1960 роках до цього будинку, як і до інших середньовічних споруд Старого міста, під'єднали всі комунікації. Зараз тут мешкають чотири родини. У жодній з квартир двері не відчинили.З 90-х років минулого століття помешкання на Кафедральній перебуває у приватній власності, зазначив Віктор Баюк. Окремі конструкції споруди будинку потребують реставрації.«Підвал і стіни, які тут мають товщину до півтора метра, є достатньо міцні. Питання в конструктиві перекриттів, у конструктиві веранди ХІХ століття, питання в накритті. Тіло пам’ятки цегляне, муроване, міцне. Воно витримає, сподіваюся, ще багато століть. Питання і в зовнішньому ремонті», – сказав науковець.Де найбільше архітектурних раритетів у Луцьку

В історичній частині міста серед 15 житлових будинків-пам’яток архітектури три – національного значення, інші – місцевого. На вулиці Братковського найбільше скупчення будинків від XVIІ до ХІХ століть в оборонному та цегляному архітектурних стилях, розповів спеціаліст відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Петро Ходань.

Читати ще: Вежа Свинюських, дворик пам’яті Великої Суботи та інститут капеланства: як у Луцьку планують повертати до життя колишню в’язницю

Другий і четвертий будинки на вулиці Драгоманова побудовані 1890 року. У них чотири квартири.Господиня однієї з них від знімання відмовилася, проте не на камеру розповіла: сім’я мешкає тут понад 50 років. З її слів, попри ремонт, замінені вікна, метрової товщини зовнішні стіни та опалення у квартирі холодно. Упродовж двох останніх років над вікном кімнати з’явилася тріщина, яка є ззовні будівлі, та випадає цегла.

Будь-які будівельні та ремонтні роботи у пам’ятках архітектури починаються з виготовлення науково-проєктної документації, зазначив спеціаліст відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Петро Ходань.«Розробляти її має та організація, яка має відповідну ліцензію, тому що для пам’яток є своя особлива процедура. Після цього науково-проєктна документація підлягає погодженню. Наразі це Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Після погодження людина отримує дозвіл того самого органу на проведення робіт», – сказав посадовець ОДА.

Читати ще: У Луцьку хочуть врятувати пам’ятку XVIII століття, що біля замку

Від початку 2025 року непогоджених ремонтних робіт у пам’ятках архітектури не фіксували, зазначив Петро Ходань. Законодавство України за таке порушення передбачає штраф від 17 до 170 тисяч гривень, в окремих випадках – кримінальну відповідальність.

Зі слів директора Віктора Баюка, за останні 10 років щодо капітальних ремонтів звернень в адміністрацію історико-культурного заповідника не було. Щодо поточних ремонтів – їх є безліч, кількість не підраховують.

Будинки Луцька на польський лад

З 1921 до 1939 року, коли Волинь була у складі Речі Посполитої, а Луцьк – центром воєводства, місцева влада склала «План розвитку міста на 30 років». Відповідно до нього, побудували житлові квартали, і більшості цих помешкань майже сотня років.У центральній частині Луцька в будинку, зведеному 90 років тому, мешкає Юрій Бурачек. Окрім його родини, тут живе п’ять сімей. Квартира має площу 60 квадратних метрів. У ній збереглися дерев’яний настил та піч, до якої 20 років тому господар підвів газ. До того, сказав чоловік, палили дровами.«Я то з 57-го року живу, а він побудований в 37-му. Батьки мої отримали, в 57-му я ще молодий був. Дві квартири нагорі, дві квартири тут, і тут квартира, і там офіс», – розповів лучанин.Начальник відділу охорони культурної спадщини міської ради Олександр Котис розповів, що перший генеральний план Луцька склали в 30-ті роки ХХ століття. На той час у місті було ще багато занедбаних будинків, які не відповідали ані естетичним, ані санітарним, ані побутовим нормам.

«В кінці 30-х з’явилася ідея масового компактного розміщення багатоквартирних будинків. На той момент це було досить ново, досить прогресивно, прагматично, економно», – зазначив посадовець.В одній із шести квартир будинку на вулиці Банковій із 1965 року проживає родина Йосипа та Світлани Дахновських. Історію будинку господиня знає з переказів мами. З її слів, їхній будинок збудував польський лікар. Там він облаштував невелику лікарню і в цьому ж будинку жив.«Тут є різні квартири: три-, двокімнатні та однокімнатна. І в підвалі орендують, щось там роблять, підвали в нас хороші. У нас самостійне опалення, було пічне, потім ми собі котел поставили. Польська забудова була хороша. І сантехніка хороша, і труби. Зі світлом трошки гірше», – сказала Світлана Дахновська.Начальник відділу охорони кульутрної спадщини міськради Олександр Котис розповів: загальна характеристика технічного прогресу ХХ століття – якість санттехніки та технічного обладнання.«Вони були якісніші, ніж пізніші. Тим більше, якісніші, ніж радянські. Є спогади старожилів щодо цього: коли в 40-х переселенці зі сходу дивувалися тому упорядженню технічному, яке було в наших луцьких будинках», – повідомив він.

Читати ще: Як лучани бачать майбутнє Старого міста. Опитування

Упродовж 30-х років минулого століття в Луцьку звели орієнтовно 200 житлових будинків: більшість збереглися до нашого часу та є за межами історичного ареалу. Тому, зі слів Олександра Котиса, всі ремонтні роботи комунальники та власники приміщень проводять без спеціальних дозволів.

Які вони – луцькі сталінки?

Житлові будинки на проспекті Волі поблизу головного корпусу Волинського національного університету — це пам’ятки архітектури та містобудування 1960 року. У народі їх називають сталінками.Зі слів директора житлово-комунального підприємства №3 Юрія Шевчука, квартири-сталінки характеризуються збільшеними площами, роздільними кімнатами та санвузлами, а також високими стелями. Він зазначив: ці будинки зводили свого часу для партійної еліти чи для певних визначних осіб місцевої інтелігенції.«Це вважалося елітним житлом. Час не стоїть на місці. Будинки мають свої проблеми, з кожним роком старіють. Зношуються і мережі, і комунікації, тому щороку вони вимагають до себе більшої уваги і більших затрат», – розповів Юрій Шевчук.Радянська архітектура: все про хрущовки Луцька

На початку 80-х років минулого століття у південній частині Луцька з’явився новий мікрорайон з неофіційною назвою ДПЗ, що розшифровувалося як державний підшипниковий завод. Тут звели п'ятиповерхові будинки панельних і цегляних типів, без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу. Саме такі будинки називають хрущовками – їм по 40 та більше років.На обслуговуванні ЖКП №2 – 105 таких багатоквартирних будинків, розповів директор Микола Романюк. З його слів, панельні будинки будували у 80-х, будинки соціальної сфери зводили значно пізніше. Усі вони – цегляні та в хорошому стані.Основні проблеми в панельних будинках – це розгерметизація міжпанельних швів, пориви каналізаційних труб, які, відповідно до проєкту, лежать на землі, невпорядковані кабелі, електричні дроти у під’їздах, старі комунікації та забита каналізація, додав керівник ЖКП.

Читати ще: У Луцьку продають унікальний будинок ХІХ століття

У 70-80 роках минулого століття розпочалося масове будівництво промислових об’єктів у Луцьку. Для зведення житла працівники підприємств використали концепцію панельного будівництва. Кандидат технічних наук Олександр Андрійчук розповів: величезна їхня перевага на той час – швидке будівництво, але є й недоліки.«Їх будували у три-чотири рази швидше, ніж класичні цегляні будинки. Стінові панелі – це залізобетон: дуже холодний матеріал, який взимку випускає тепло назовні і влітку запускає всередину. Дуже низька вологостійкість будівель. Великою проблемою є стики між панелями, які відносно швидко вилущуються, замокають, потрапляє туди волога, починається корозія між конструктивними з’єднаннями плит», – сказав науковець.Зі слів директора ЖКП №2 Миколи Романюка, підприємство виконує поточні ремонти житлових будинків за зверненням жителів. За 2024 рік на це використали витратних матеріалів на суму 4 мільйони 800 тисяч гривень.

Науковець Олександр Андрійчук каже: гарантований термін експлуатації цегляних будинків – 100 років, панельних – 50 років.

Випадки капітальних ремонтів будинків у Луцьку з відселенням мешканців масово були наприкінці 80-х років, розповів директор житлово-комунального підприємства №7 Микола Гарбарчук, який у той час працював начальником дільниці ремонтно-будівельного управління.Так, у будинках на вулиці Козакова, побудованих в 1960 році, зробили капітальний ремонт: перебудовували комунікації, облаштовували санвузли й опалення, замінювали покрівлю.Наразі обстеження будинків на придатність до експлуатації проводять за зверненнями власників. Капітальні ремонти відбуваються і під час воєнного стану, зазначив директор міського департаменту ЖКГ Микола Осіюк. З його слів, у місті діє «Програма капітального ремонту житла 50/50».«Мешканці можуть звертатися, і в межах того фінансування, яке собі може в час війни дозволити Луцька міська рада, 50% фінансуємо. Передбачено і влаштування пандусів, і капітальний ремонт ліфтів, і капітальний ремонт даху, тримальних стін. Повністю все, що стосується житлового будинку», – зазначив посадовець.

На підтримку міської «Програми капітального ремонту житлового фонду на 2025 рік» виділили 9 мільйонів 321 тисячу гривень. Від початку року, розповів Микола Осіюк, виконали один такий ремонт будинку на вулиці Градний узвіз на суму 350 тисяч гривень.Загалом станом на 2025 рік кількість багатоквартирних житлових будинків у Луцьку невідома. Таку інформацію у відповідь на інформаційний запит надали Суспільному в Головному управлінні статистики у Волинській області.

У 2020 році налічували 10 тисяч 713 багатоквартирних будинків. Нову звітність органи державної статистики отримають впродовж трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---