Кіт пройшов понад 300 км з Луцька до монастиря на Львівщині
Понад місяць із Луцька до монастиря в селі Лаврів, що у Старосамбірському районі Львівської області, йшов семирічний кіт. Тварина повернулася худа і покусана, але дійшла до рідного місця.
Про це пише Львівська Мануфактура Новин.
«Для мене це як історія з якогось фільму. Мурчика нам до монастиря привіз фермер з Івано-Франківська. Розказував, що він якось з комина впав йому до хати. Жартував, що кіт з неба звалився. Чоловік возив тварину до ветеринара. Ще тоді йому говорили, що тварина з інтелектом. У нас він прожив три роки. Такий гоноровий кіт. Все йде попереду, виляє хвостом. Вмів насмішити. Хитрий трохи: чемний біля когось, а як вийдеш з келії, а на столі залишиш рибку чи ковбаску, – все, не застанеш наїдків», – розповідає отець Теодор Лев.
Отець в лютому переїхав із Лаврова до Луцька, котика взяв з собою. Але на новому місці тварина не прижилася.
«Єгумен у Луцьку котів не любить. Одразу сказав, щоб я його не випускав всюди гуляти. Я й тримав у келії. Гуляти він виходив увечері. Ще знайшов собі якусь подружку. Тому, видно, йому геть не подобалося, що вдень мусить сидіти закритим. Певно, зрозумів, що не приживеться на новому місці і вирішив повернутися назад в Лаврів. Пропав якось безслідно. День кота не було, другий. Тиждень.
Я дуже переживав за ним. Винив себе, нащо привіз сюди. Навіть молився до святого Мартина, захисника приблудних тварин, щоб вберіг його. Всякі картини собі уявляв, як він десь бродячий ходить, голодує. Цілий березень його не було, трохи квітня. Вже й надію втратив, як тут мені з Лаврова дзвонять: «Кіт прийшов!». Якраз на квітневу неділю сталося. Яке то для мене свято було. Вірю, що Господь тварині допоміг вернути назад. Різне могло трапитись за цей час – машина збити, пси роздерти, відстань не мала. Навіть з голоду міг загинути, а він прийшов», – додає священик.
Кіт повернувся на Старосамбірщину дуже худий і зморений. Його спочатку навіть закрили, боялися, чи не заражений сказом.
«Брат Орест ним опікувався, підгодовував його бульйоном. Тварина за кілька днів поправилась та вигладилась, – говорить отець Теодор. – Возили кота до ветеринара. Сказав, що все гаразд. Зараз як справжній господар удома. Я багато читав про поведінку цих тварин. Вони набагато мудріші і інтелектуальніші, ніж люди. В голові наче навігатор якийсь чи компас мають. Можуть їхати сотні кілометрів із заплющеними очима, але в уяві збережуть маршрут і за необхідності безпомилково повернуться назад».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише Львівська Мануфактура Новин.
«Для мене це як історія з якогось фільму. Мурчика нам до монастиря привіз фермер з Івано-Франківська. Розказував, що він якось з комина впав йому до хати. Жартував, що кіт з неба звалився. Чоловік возив тварину до ветеринара. Ще тоді йому говорили, що тварина з інтелектом. У нас він прожив три роки. Такий гоноровий кіт. Все йде попереду, виляє хвостом. Вмів насмішити. Хитрий трохи: чемний біля когось, а як вийдеш з келії, а на столі залишиш рибку чи ковбаску, – все, не застанеш наїдків», – розповідає отець Теодор Лев.
Отець в лютому переїхав із Лаврова до Луцька, котика взяв з собою. Але на новому місці тварина не прижилася.
«Єгумен у Луцьку котів не любить. Одразу сказав, щоб я його не випускав всюди гуляти. Я й тримав у келії. Гуляти він виходив увечері. Ще знайшов собі якусь подружку. Тому, видно, йому геть не подобалося, що вдень мусить сидіти закритим. Певно, зрозумів, що не приживеться на новому місці і вирішив повернутися назад в Лаврів. Пропав якось безслідно. День кота не було, другий. Тиждень.
Я дуже переживав за ним. Винив себе, нащо привіз сюди. Навіть молився до святого Мартина, захисника приблудних тварин, щоб вберіг його. Всякі картини собі уявляв, як він десь бродячий ходить, голодує. Цілий березень його не було, трохи квітня. Вже й надію втратив, як тут мені з Лаврова дзвонять: «Кіт прийшов!». Якраз на квітневу неділю сталося. Яке то для мене свято було. Вірю, що Господь тварині допоміг вернути назад. Різне могло трапитись за цей час – машина збити, пси роздерти, відстань не мала. Навіть з голоду міг загинути, а він прийшов», – додає священик.
Кіт повернувся на Старосамбірщину дуже худий і зморений. Його спочатку навіть закрили, боялися, чи не заражений сказом.
«Брат Орест ним опікувався, підгодовував його бульйоном. Тварина за кілька днів поправилась та вигладилась, – говорить отець Теодор. – Возили кота до ветеринара. Сказав, що все гаразд. Зараз як справжній господар удома. Я багато читав про поведінку цих тварин. Вони набагато мудріші і інтелектуальніші, ніж люди. В голові наче навігатор якийсь чи компас мають. Можуть їхати сотні кілометрів із заплющеними очима, але в уяві збережуть маршрут і за необхідності безпомилково повернуться назад».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
ПАРЄ ухвалила резолюцію про підтримку відновлення України
Сьогодні 22:19
Сьогодні 22:19
Вкрав автомобіль та втопив його у Турії: 24-річному ковельчанину повідомили про підозру
Сьогодні 21:21
Сьогодні 21:21
Не пам’ятав моменту пострілу? У Ковелі експоліцейського, який п’яним застрелив сусіда, посадили на 11 років
Сьогодні 21:02
Сьогодні 21:02
НАБУ оголосило в розшук Гладковського-старшого
Сьогодні 20:20
Сьогодні 20:20
Не стало захисника з Волині Михайла Тимчишина
Сьогодні 19:19
Сьогодні 19:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.