Клуб у волинському селі – під загрозою знесення

У селі Запруддя Сошичненської громади під загрозою знесення опинився єдиний осередок культури.

Про це у фейспуці повідомила депутатка Луцької райради, координаторка Жіночого руху «ЗА Майбутнє» у Волинській області Ольга Максим’як.

«Будівля місцевого клубу, звичайно, тут вже давно потребує реставрації. Але ще кілька місяців тому його станом тутешня влада не надто переймалася. Втім не переймалася і тим, що практично до Нового року сюди так і не спромоглися завезти дрова для опалення будівлі. Не турбувало владців і те, що у цьому нехай і старенькому клубі займаються діти», – зазначає вона.

Щодо потреби забезпечити опалення клубу неодноразово клопотали депутати Сошичненської сільської ради. З цього приводу на сесії з очільником громади Ігорем Волосюком навіть виникла суперечка і засідання заледве не завершилося бійкою. Тоді пояснювали, що грошей на придбання палива не знайшлося. Врешті дрова перед 1 січня таки привезли. Але… сирі.

А тим часом знайшлися у місцевому бюджеті майже 17 тисяч гривень на оплату послуг експертам щодо визнання будівлі клубу в Запрудді аварійним. Звичайно, поки що в офіційних документах це звучить як здійснення технічного обстеження.

До слова, у Запрудді колись розташовувався маєток тітки Лесі Українки. Згодом його розібрали, а деревину використали для спорудження нинішнього клубу.«Понад пів року тому до нас у проєкт «Вирішуєш ТИ – юридична допомога» щодо захисту своїх трудових прав звернулася завідувачка клубу села Запруддя, багатодітна мама Тетяна Шворак. Жінку незаконно звільнив голова Сошичненської громади Ігор Волосюк», – додає Ольга Максим’як.

Завдяки зусиллям адвокаток «Вирішуєш Ти» Алли Левчук-Микитюк та Вікторії Доманської Тетяну на роботі поновили, а за вимушений простій сплатили компенсацію. Також адвокатки виграли судову справу щодо стягнення моральної шкоди на користь Тетяни Шворак з Ігоря Волосюка.

Незважаючи на постійний тиск та холод на роботі (адже сирими дровами практично неможливо зігрітися), Тетяна продовжує організовувати культурні заходи та їх урізноманітнювати.

Але навіть попри те, що завідувачку на роботі поновили, вона ще кілька днів не могла потрапити на робоче місце, тому що ключі від клубу їй не повертали. А після епопеї з ключами було багато інших перепон, в тому числі й ситуація із забезпеченням дровами, а тепер – із спробами визнати будівлю аварійною.

«У мене лише одне питання: що важливіше – помста чи єдина можливість культурних послуг у селі?» – каже Ольга Максим’як.

Мар’яна ТАРАСЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---