Ковельська громада провела у вічність 32-річного Героя Володимира Бичика

Знову сумне Різдво в Ковельській громаді. В останню земну дорогу провели 32-річного воїна Володимира Бичика, життя якого забрала ця страшна і безкінечна війна.

Про це повідомили в Ковельській міській раді.

Він народився 13 вересня 1993 року в Ковелі. Доля випробовувала його з раннього дитинства – Володимир дуже рано втратив маму. Та попри це, зростав у родинному колі, серед турботи й любові батька, сестер, брата й нової сім’ї.

Навчався у школі №10, а фах зварювальника здобув у Старовижівському професійному ліцеї. Працював на будівництвах і деревообробних підприємствах Волині.

Володимир був людиною небагатослівною, не завжди вмів відкрито говорити про почуття, але його серце було щирим і добрим.

Рідні згадують, що він любив подорожувати, цінував родинні зустрічі й свята, знаходив радість у простих речах.

Його життєвий шлях був непростим: він мав власний характер і переконання, не уникав складних рішень. Та завжди залишався чуйним, уважним до інших, готовим підтримати й допомогти. Він мав велике і добре серце.

Війна кардинально змінила його життя – Володимир залишив мирні справи і став до лав захисників України.

У липні цього року його було зараховано до військової частини А1008 – 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. На передовій зарекомендував себе як надійний і сильний боєць, один із найкращих у своєму підрозділі.

На початку грудня його відзначили нагородою бригади за мужність, героїзм та сумлінне виконання бойових завдань. Володимир не любив говорити про себе – так було і на війні. Про відзнаку він не розповів навіть рідним.

Батько дізнався про неї вже після загибелі сина від командира. Це стало ще одним промовистим свідченням його відваги.

18 грудня 2025 року на Харківщині поблизу Куп’янська під час виконання бойового завдання оператор 2-го відділення електронної підтримки взводу управління роти радіоелектронної боротьби військової частини А1008, солдат Бичик Володимир Володимирович загинув унаслідок ворожого обстрілу.

«Світла пам’ять воїну, який пройшов непростий життєвий шлях, але у вирішальний момент без вагань героїчно виконав свій обов’язок перед Україною. Він назавжди залишиться в серцях рідних і в історії нашої громади», – сказав міський голова Ігор Чайка.

Від імені всієї громади він також висловив щирі співчуття татові Володимиру Миколайовичу, його дружині Інні Степанівні, сестрам Наталі та Тетяні, брату Олександру, усім рідним і близьким полеглого Героя.

Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам’ять, честь і шана Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---