Кожна дитина мріє жити у сім'ї: луцька чиновниця про переваги виховання сиріт у родинах
Уже понад 15 років українська влада просуває ідею виховання сиріт у родинах та дитячих будинках сімейного типу. Заохочують потенційних опікунів та батьків соціальними гарантіями й фінансовою підтримкою. Адже традиційні інтернати, популярні на теренах СРСР, не дають випускникам знань, потрібних для проживання у суспільстві. Часто-густо юнаки і дівчата не вміють готувати їсти, мити посуд, прати одяг, розпоряджатися грошима. Ці елементарні навички діти змалку отримують у родинах, йдеться в газеті Волинські новини.
БАТЬКИ ПРОХОДЯТЬ РЕТЕЛЬНИЙ ВІДБІР
За словами Ліни Галан, начальниці Управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради, у єдиному дитячому будинку сімейного типу Луцька виховують п’ятьох дітей. Ще вісім проживають у чотирьох прийомних родинах.
«Наша служба опікується цими дітками протягом першого року з моменту їхньої появи в нових колективах. Цей період вважається найбільш проблемним для взаємного притирання. Колеги здійснюють соціальне супроводження цих дітей, щоб вони без проблем адаптувалися в родинах. Адже усі мають за плечима власну історію, були вилучені з родин чи з інтернату. Тому є дуже багато ризиків, чи дітки притруться, чи звикнуть, чи увіллються в родину, – зазначає Ліна Галан. – Соціальні працівники постійно працюють зі школами та класними керівниками діток, яких взяли під опіку. Ми знаємо, які вони отримують оцінки, чим захоплюються, коли занедужали. Якщо виникають конфлікти у школі, ми втручаємося і пояснюємо».
Сімейне виховання, за словами чиновниці, виправдовує себе. Адже діти, особливо підлітки, понад усе потребують любові та уваги батьків, спілкування у родині та правильних життєвих порад на подальше життя. Однак можливість узяти дітей на виховання доступна не всім. Спочатку з потенційними батьками проводять співбесіду, з’ясовують їхню мотивацію. Іншими словами, родини проходять ретельний відбір. Їх знайомлять із нормативно-правовою базою та чималим переліком документів і довідок, які треба надати. У новому помешканні діти мають мати робоче і спальне місця, належне лікування й оздоровлення. Тому соціальна служба досліджує, чи сім’я достатньо платоспроможна, чи батьки не судимі, яка у них житлова площа та інші важливі питання.
Згодом батьки неодмінно проходять серйозну підготовку, відвідують тренінги в обласному центрі соціальних служб для молоді (ВОЦССМ). Тренери, які мають сертифікати допуску, протягом тижня виявляють сильні й слабкі боки батьків і дітей новоствореної родини. Потім дорослі раз на два роки постійно відвідують курси підвищення кваліфікації батьків.
МАЛЮКІВ ІЗ ВАДАМИ ВСИНОВЛЮЮТЬ ІНОЗЕМЦІ
Прикметно, що більшість родин хочуть всиновити дітей віком 0-5 років, дають їм своє прізвище. Вважають, що малюки легше призвичаюються до нової сім’ї.
«Згідно з законодавством, в Україні є таємниця усиновлення, хоча це не зовсім правильно з точки зору психології, – каже Ліна Галан. – Бо колись-таки хтось скаже дитині правду, і це буде для неї травмою. Тому з дітьми краще говорити про це по-дорослому».
Хай як прикро констатувати, переважно родини мріють про здорових, красивих і розумних дітей. Малюків із вадами беруть нечасто. Переважно на це погоджуються іноземці. Їх не лякають такі діагнози, як ДЦП, синдром Дауна, ВІЛ-інфекція, вроджений алкогольний синдром. Часто в закордонні родини потрапляють кілька діток з однієї родини, адже є закон про нероз’єднання братів і сестер. У Луцьку був випадок, коли з вибраною дитиною в США узяли найкращого товариша з сестричкою.
«За кордоном ці діти постійно перебувають під пильним контролем, кожен їхній крок відслідковують. Вони там лікуються, оздоровлюються, проходять реабілітацію. В іноземних державах діють жорсткі закони, тому чутки, що дітей всиновлюють як донорів органів, абсолютно безпідставні», – наголошує Ліна Галан.
ВСИНОВЛЕННЯ, ОПІКА І НАСТАВНИЦТВО
Згідно з чинними нормами, прийомна родина щомісяця отримує від держави два прожиткові мінімуми на дитину і 35% від цієї суми на кожну дитину як зарплату для вихователів. При всиновленні батьки отримують державну допомогу як при народженні дитини і декретну відпустку для догляду. Виплати родини отримують, доки дитина не досягне 18 років (і 25 років, якщо здобуває вищу освіту).
Нині в Україні популяризують інший вид спілкування з вихованцями інтернатів, коли родини беруть їх до себе на вихідні. Як пояснює Ліна Галан, торік набула чинності постанова Кабміну, яка узаконила таку форму роботи з дітьми, як наставництво. Цей рух в Україні поки що популяризують.
Прийомна сім’я – родина, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яку створюють за бажанням подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як п’ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду. Дитина отримує прізвище нових батьків.
У перших двох випадках батьків вважають вихователями, а за дитиною зберігаються усі пільги, передбачені законом для статусів «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування».
Соціальний супровід таких сімей здійснюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Якщо ви хочете взяти на виховання дитину, по детальну інформацію звертайтеся в Управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради за адресою: м. Луцьк, просп. Соборності, 18 (праве крило РАГСу); тел.: (0332) 29-05-46, 29-05-48, телефон довіри: 71-67-72.
Згідно з офіційними даними, в Луцьку проживають 111 усиновлених дітей. Щасливчиків виховують у 85 сім’ях. На обліку перебувають 62 дитини-сироти та 98 дітей, позбавлених батьківського піклування.
Вони влаштовані під опіку та піклування (134 дитини), у прийомні сім’ї (4 дитини), дитячі будинки сімейного типу (8 дітей), державні дитячі заклади (9 дітей), сім’ї родичів, Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей (2 дитини) або навчаються в ПТУ, ВНЗ (3 дитини).
На обліку кандидатів у всиновлювачі в службі у справах дітей перебувають 6 подружніх пар та 2 одинокі громадянки, з яких 2 подружні пари виявили бажання усиновити дитину до 5 років, 4 – до 10 років, 2 – до 12 років.
Торік з первинного обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування було знято 24 дитини, із яких 4 усиновили, а 20 досягли повноліття. Загалом у 2018 році в Луцьку всиновили 11 дітей: 9 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; двох дітей було усиновлено одним із подружжя.
Оксана Куцик
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
БАТЬКИ ПРОХОДЯТЬ РЕТЕЛЬНИЙ ВІДБІР
За словами Ліни Галан, начальниці Управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради, у єдиному дитячому будинку сімейного типу Луцька виховують п’ятьох дітей. Ще вісім проживають у чотирьох прийомних родинах.
«Наша служба опікується цими дітками протягом першого року з моменту їхньої появи в нових колективах. Цей період вважається найбільш проблемним для взаємного притирання. Колеги здійснюють соціальне супроводження цих дітей, щоб вони без проблем адаптувалися в родинах. Адже усі мають за плечима власну історію, були вилучені з родин чи з інтернату. Тому є дуже багато ризиків, чи дітки притруться, чи звикнуть, чи увіллються в родину, – зазначає Ліна Галан. – Соціальні працівники постійно працюють зі школами та класними керівниками діток, яких взяли під опіку. Ми знаємо, які вони отримують оцінки, чим захоплюються, коли занедужали. Якщо виникають конфлікти у школі, ми втручаємося і пояснюємо».
Сімейне виховання, за словами чиновниці, виправдовує себе. Адже діти, особливо підлітки, понад усе потребують любові та уваги батьків, спілкування у родині та правильних життєвих порад на подальше життя. Однак можливість узяти дітей на виховання доступна не всім. Спочатку з потенційними батьками проводять співбесіду, з’ясовують їхню мотивацію. Іншими словами, родини проходять ретельний відбір. Їх знайомлять із нормативно-правовою базою та чималим переліком документів і довідок, які треба надати. У новому помешканні діти мають мати робоче і спальне місця, належне лікування й оздоровлення. Тому соціальна служба досліджує, чи сім’я достатньо платоспроможна, чи батьки не судимі, яка у них житлова площа та інші важливі питання.
Згодом батьки неодмінно проходять серйозну підготовку, відвідують тренінги в обласному центрі соціальних служб для молоді (ВОЦССМ). Тренери, які мають сертифікати допуску, протягом тижня виявляють сильні й слабкі боки батьків і дітей новоствореної родини. Потім дорослі раз на два роки постійно відвідують курси підвищення кваліфікації батьків.
МАЛЮКІВ ІЗ ВАДАМИ ВСИНОВЛЮЮТЬ ІНОЗЕМЦІ
Прикметно, що більшість родин хочуть всиновити дітей віком 0-5 років, дають їм своє прізвище. Вважають, що малюки легше призвичаюються до нової сім’ї.
«Згідно з законодавством, в Україні є таємниця усиновлення, хоча це не зовсім правильно з точки зору психології, – каже Ліна Галан. – Бо колись-таки хтось скаже дитині правду, і це буде для неї травмою. Тому з дітьми краще говорити про це по-дорослому».
Хай як прикро констатувати, переважно родини мріють про здорових, красивих і розумних дітей. Малюків із вадами беруть нечасто. Переважно на це погоджуються іноземці. Їх не лякають такі діагнози, як ДЦП, синдром Дауна, ВІЛ-інфекція, вроджений алкогольний синдром. Часто в закордонні родини потрапляють кілька діток з однієї родини, адже є закон про нероз’єднання братів і сестер. У Луцьку був випадок, коли з вибраною дитиною в США узяли найкращого товариша з сестричкою.
«За кордоном ці діти постійно перебувають під пильним контролем, кожен їхній крок відслідковують. Вони там лікуються, оздоровлюються, проходять реабілітацію. В іноземних державах діють жорсткі закони, тому чутки, що дітей всиновлюють як донорів органів, абсолютно безпідставні», – наголошує Ліна Галан.
ВСИНОВЛЕННЯ, ОПІКА І НАСТАВНИЦТВО
Згідно з чинними нормами, прийомна родина щомісяця отримує від держави два прожиткові мінімуми на дитину і 35% від цієї суми на кожну дитину як зарплату для вихователів. При всиновленні батьки отримують державну допомогу як при народженні дитини і декретну відпустку для догляду. Виплати родини отримують, доки дитина не досягне 18 років (і 25 років, якщо здобуває вищу освіту).
Нині в Україні популяризують інший вид спілкування з вихованцями інтернатів, коли родини беруть їх до себе на вихідні. Як пояснює Ліна Галан, торік набула чинності постанова Кабміну, яка узаконила таку форму роботи з дітьми, як наставництво. Цей рух в Україні поки що популяризують.
Прийомна сім’я – родина, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яку створюють за бажанням подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як п’ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду. Дитина отримує прізвище нових батьків.
У перших двох випадках батьків вважають вихователями, а за дитиною зберігаються усі пільги, передбачені законом для статусів «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування».
Соціальний супровід таких сімей здійснюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Якщо ви хочете взяти на виховання дитину, по детальну інформацію звертайтеся в Управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради за адресою: м. Луцьк, просп. Соборності, 18 (праве крило РАГСу); тел.: (0332) 29-05-46, 29-05-48, телефон довіри: 71-67-72.
Згідно з офіційними даними, в Луцьку проживають 111 усиновлених дітей. Щасливчиків виховують у 85 сім’ях. На обліку перебувають 62 дитини-сироти та 98 дітей, позбавлених батьківського піклування.
Вони влаштовані під опіку та піклування (134 дитини), у прийомні сім’ї (4 дитини), дитячі будинки сімейного типу (8 дітей), державні дитячі заклади (9 дітей), сім’ї родичів, Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей (2 дитини) або навчаються в ПТУ, ВНЗ (3 дитини).
На обліку кандидатів у всиновлювачі в службі у справах дітей перебувають 6 подружніх пар та 2 одинокі громадянки, з яких 2 подружні пари виявили бажання усиновити дитину до 5 років, 4 – до 10 років, 2 – до 12 років.
Торік з первинного обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування було знято 24 дитини, із яких 4 усиновили, а 20 досягли повноліття. Загалом у 2018 році в Луцьку всиновили 11 дітей: 9 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; двох дітей було усиновлено одним із подружжя.
Оксана Куцик
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Погрожував і забрав телефон: як покарали підполковника, який у Луцьку напав на інспекторку муніципальної варти
Сьогодні 15:54
Сьогодні 15:54
Польща продовжить захист українцям без паспорта, – глава МВС
Сьогодні 15:38
Сьогодні 15:38
ЄС профінансує 7 проектів на Волині щодо захисту довкілля та протидії стихійним лихам
Сьогодні 15:21
Сьогодні 15:21
Рада дозволила звільнення за неінформування про родичів у Росії та окупованих територіях
Сьогодні 14:49
Сьогодні 14:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.