Любов, краса та карпатський колорит: легендарна «Гуцулка Ксеня» причарувала лучан. Фото

Феєричне музичне дійство, яке відбулося 11 вересня у Волинському облмуздрамтеатрі, вразило глядачів масштабністю, динамічністю та живою музикою.

Мюзикл «Гуцулка Ксеня» від режисера-постановника, народного артиста України Ростислава Держипільського ґрунтується на однойменному творі далекого 1938 року. І якщо про нього знають, найімовірніше, лише шанувальники класичної музики, то пісня-танго «Гуцулка Ксеня» користується справжньою народною любов’ю. Донедавна її авторство залишалося під питанням, однак нині доведено – і оперу, і танго написав композитор Ярослав Барнич. Саме його непересічна особистість та музика, як відзначає Ростислав Держипільський, і є першоосновою успіху вистави.Організатори виступу івент-агенція Tikhonov сoncert and event agency обіцяли глядачам яскраве шоу, поєднання технологій з українською автентикою, живу музику, і дотримали слова.І йдеться не лише про костюми та елементи національного вбрання, окремі з яких, без перебільшення, унікальні – з авторської колекції Руслани Гончарук. Сама структура вистави, акторська гра, пісні, жива музика – з перших хвилин і до завершення (а мюзикл триває майже чотири години!) не відпускали увагу глядачів та змушували їх бурхливо реагувати на перипетії сюжету.В основі мюзиклу – любовна історія братів, які емігрували до Америки. Нині ж один із них повертається у Ворохту, аби знайти молодому спадкоємцю мільйона доларів Ярославу (своєму небіжу) наречену – «свідому українку». І таку дівчину після тривалих пошуків знаходить. Це – Ксеня, яка усією душею любить рідні гори.Динамічності та цікавості сюжету додають кілька ліній втраченого і знайденого кохання, фінансові інтереси персонажів, гуцульський колорит у костюмах і мові, величезна кількість жартів – частина з яких стосувалася сучасного життя. Наприклад, про необхідність дотримання соціальної дистанції під час чаркування з друзями та проблеми акторів у локдаун.Відзначимо переконливу гру акторів, їхній артистизм та вокальні дані – недарма більшість з них заслужені і народні артисти України. І хоча у мюзиклі було багато яскравих персонажів, але улюбленцем глядачів, безперечно, став Іван Синиця – директор готелю у якому відбуваються дії та дядько Ксені.Заслужений артист України Олексій Гнатковський, який і зіграв цю роль, імпровізував, жартував із глядачами, по-справжньому «запалював» – чого лише варті сцени зустрічі з колишнім однокласником Майклом, розмова з Ксенею під столом та ще багато-багато яскравих епізодів.Після вистави своїми враженнями поділилася лучанка Оксана. Зізнається, що на показ пішла через ім’я головної героїні та добре знану у родині пісню. Каже, що чекала не зовсім такого, думала, що постановка буде «класичною», не такою динамічною. Однак побачене сподобалося. Дівчина вражена музичним супроводом, карпатською говіркою та гумором. А особливого щему та приємності перегляду додавала легендарна пісня, яка звучала у різному виконанні аж тричі.Олександр ДУРМАНЕНКО
Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---