Майже всі чоловіки воюють: як у волинській глибинці господарюють жінки
У Цмінівському старостинському окрузі на Волині проживають орієнтовно три тисячі людей. Майже усі чоловіки мобілізаційного віку з п'яти сіл служать у війську та захищають Україну.
Жінки самостійно пораються на городі, з худобою і біля дому, розповіла Суспільному староста Наталія Красьоха. З її слів, також значно впала народжуваність – цього року в окрузі народилося п’ятеро дітей, до війни було на цей період по 18 немовлят.
У пенсіонерки Ніни Красьохи із села Цміни на війні загинули племінник і двоюрідний брат.
«Ще племінники воюють й онучок мій, 22 роки, служить у Нацгвардії. Я за них переживаю. Молюся і день, і ніч. Такий важкий час. Оця війна людей погуртувала. Там воюють, а ми тут у тилу і донатимо, і передачі передаємо», – каже жінка.Вони з чоловіком тримають коня. З її слів, це велика допомога у селі.
«Хороша худобинка, спокійна, слава Богу, слухається. Я нею задоволена. То наші руки й ноги. У нас, пенсіонерів, машини немає, то ми куди треба: в ліс по ягоди, у поле, сіяти, садити. Запрягаю, сідаю та їдемо», – розповідає Ніна Красьоха.
Читати ще: Чоловіки – на війні, а жінки – на заробітках: як живуть прикордонні села Волині
Галина Карпович – жителька села Мала Ведмежка. Взимку у вільний час, коли немає роботи в полі, жінка в'яже військовим теплі шкарпетки. За три роки повномасштабного вторгнення вив’язала понад 200 пар. Цього року відправила вже 75, 35 пар є вже готових.«Війна скінчиться, то роздам знайомим, близьким. Як кажуть, маленьких донатів не буває, – зазначає Галина Карпович. – Маємо свою пасіку невеличку. Знаємо, що нашим хлопцям мед потрібний, бо хвороби й холод, а він підвищує імунітет. Посилали по 10 літрів і менше. Часто відправляємо допомогу, яку можемо: і сало, і сушки, і горіхи, жир, консервацію, випічку».Розповідає: у її родині служить дуже багато чоловіків. Тож жінка найбільше мріє про перемогу.
«У нас є жіночка, чоловік якої служив. То рідня уся допомагала. Хтось зорати, хтось посіяти, хтось дров привезти, хтось корову навіть попасти. Це важко у селі», – додає.
Читати ще: «Де народився, там і пригодився»: як і чим живе волинське село за 500 метрів від Білорусі
67-річний Василь Басюк живе у селі Мала Ведмежка. Чоловік має трактора, комбайна, якими обробляє поля собі та за потреби сусідам.«Якщо хтось просить, то, звісно, допомагаємо. Якщо жінки одні, то що вони зроблять самі? Дров привезти їй, картоплю треба, все, – каже Василь Басюк. – Якщо на все жінці когось
найняти – обробити, посіяти, покропити, то легше і вигідніше, мабуть, купити того зерна готового, скільки його треба. Війна – і нема кому робити».
За словами пенсіонера, у селі люди, особливо старші, вирощують та тримають худобу набагато менше, як раніше.
Читати ще: «Кожен мій день починається з думки про них»: волинянка чекає з війни чоловіка і сина
Олеся Вознюк проживає у селі Цміни 42 роки. Жінка має п'ятеро дітей, двоє синів, яким 25 і 23 роки, військовослужбовці. У господарстві – дві корови та теличка, семеро свиней, кури й качки.«Війна вплинула, бо були хлопці вдома, то було набагато легше. Ми лишилися вдвох з чоловіком. Наразі його вдома теж немає, часто дуже відправляють у відрядження, – каже Олеся Вознюк. – Нічого ще не садили, нема хазяїна вдома. То все стоїть, без господаря нічого не зробиш».
Жителька села Цміни розповідає: для військових готує випічку, передає картоплю та консервацію. Жінка хоче миру та щоб люди були добріші й допомагали одне одному.Цмінівський старостинський округ, до якого входить п’ять сіл, за кількістю населення є найбільшим в Маневицькій селищній раді. За словами старости Наталії Красьохи, в якої теж служить 22-річний син, війна внесла корективи в життя селян. У селах округи – багато мобілізованих хлопців.«Звісно, важко. Жінки перейняли естафету – садять городи, сіють, копають, збирають. Але дають раду. Багато жінок стали водіями. Бо треба привезти дитину до садочка, школи, раніше це все робив чоловік, – каже Наталія Красьоха. – Сподіваємося, що дочекаємося сильних плечей і зможемо бути слабкими жінками за нашими героями».
Староста додає: за час російсько-української війни у Цмінівській окрузі загинуло п'ятеро захисників, трьох бійців вважають зниклими безвісти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Жінки самостійно пораються на городі, з худобою і біля дому, розповіла Суспільному староста Наталія Красьоха. З її слів, також значно впала народжуваність – цього року в окрузі народилося п’ятеро дітей, до війни було на цей період по 18 немовлят.
У пенсіонерки Ніни Красьохи із села Цміни на війні загинули племінник і двоюрідний брат.
«Ще племінники воюють й онучок мій, 22 роки, служить у Нацгвардії. Я за них переживаю. Молюся і день, і ніч. Такий важкий час. Оця війна людей погуртувала. Там воюють, а ми тут у тилу і донатимо, і передачі передаємо», – каже жінка.Вони з чоловіком тримають коня. З її слів, це велика допомога у селі.
«Хороша худобинка, спокійна, слава Богу, слухається. Я нею задоволена. То наші руки й ноги. У нас, пенсіонерів, машини немає, то ми куди треба: в ліс по ягоди, у поле, сіяти, садити. Запрягаю, сідаю та їдемо», – розповідає Ніна Красьоха.
Читати ще: Чоловіки – на війні, а жінки – на заробітках: як живуть прикордонні села Волині
Галина Карпович – жителька села Мала Ведмежка. Взимку у вільний час, коли немає роботи в полі, жінка в'яже військовим теплі шкарпетки. За три роки повномасштабного вторгнення вив’язала понад 200 пар. Цього року відправила вже 75, 35 пар є вже готових.«Війна скінчиться, то роздам знайомим, близьким. Як кажуть, маленьких донатів не буває, – зазначає Галина Карпович. – Маємо свою пасіку невеличку. Знаємо, що нашим хлопцям мед потрібний, бо хвороби й холод, а він підвищує імунітет. Посилали по 10 літрів і менше. Часто відправляємо допомогу, яку можемо: і сало, і сушки, і горіхи, жир, консервацію, випічку».Розповідає: у її родині служить дуже багато чоловіків. Тож жінка найбільше мріє про перемогу.
«У нас є жіночка, чоловік якої служив. То рідня уся допомагала. Хтось зорати, хтось посіяти, хтось дров привезти, хтось корову навіть попасти. Це важко у селі», – додає.
Читати ще: «Де народився, там і пригодився»: як і чим живе волинське село за 500 метрів від Білорусі
67-річний Василь Басюк живе у селі Мала Ведмежка. Чоловік має трактора, комбайна, якими обробляє поля собі та за потреби сусідам.«Якщо хтось просить, то, звісно, допомагаємо. Якщо жінки одні, то що вони зроблять самі? Дров привезти їй, картоплю треба, все, – каже Василь Басюк. – Якщо на все жінці когось
найняти – обробити, посіяти, покропити, то легше і вигідніше, мабуть, купити того зерна готового, скільки його треба. Війна – і нема кому робити».
За словами пенсіонера, у селі люди, особливо старші, вирощують та тримають худобу набагато менше, як раніше.
Читати ще: «Кожен мій день починається з думки про них»: волинянка чекає з війни чоловіка і сина
Олеся Вознюк проживає у селі Цміни 42 роки. Жінка має п'ятеро дітей, двоє синів, яким 25 і 23 роки, військовослужбовці. У господарстві – дві корови та теличка, семеро свиней, кури й качки.«Війна вплинула, бо були хлопці вдома, то було набагато легше. Ми лишилися вдвох з чоловіком. Наразі його вдома теж немає, часто дуже відправляють у відрядження, – каже Олеся Вознюк. – Нічого ще не садили, нема хазяїна вдома. То все стоїть, без господаря нічого не зробиш».
Жителька села Цміни розповідає: для військових готує випічку, передає картоплю та консервацію. Жінка хоче миру та щоб люди були добріші й допомагали одне одному.Цмінівський старостинський округ, до якого входить п’ять сіл, за кількістю населення є найбільшим в Маневицькій селищній раді. За словами старости Наталії Красьохи, в якої теж служить 22-річний син, війна внесла корективи в життя селян. У селах округи – багато мобілізованих хлопців.«Звісно, важко. Жінки перейняли естафету – садять городи, сіють, копають, збирають. Але дають раду. Багато жінок стали водіями. Бо треба привезти дитину до садочка, школи, раніше це все робив чоловік, – каже Наталія Красьоха. – Сподіваємося, що дочекаємося сильних плечей і зможемо бути слабкими жінками за нашими героями».
Староста додає: за час російсько-української війни у Цмінівській окрузі загинуло п'ятеро захисників, трьох бійців вважають зниклими безвісти.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Гормони проти деменції: вчені знайшли ймовірний спосіб зменшити ризик хвороби в жінок
Сьогодні 00:31
Сьогодні 00:31
3 вересня: свята, події, факти. День хмарочоса, розпочав роботу перший у світі консервний завод
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
ГУР розсекретило реальні характеристики й показало 3D-модель російської ракети Циркон
2 Вересня 2026 23:41
2 Вересня 2026 23:41
США ведуть переговори з Україною щодо ліцензій на виробництво ракет для Patriot, – Рубіо
2 Вересня 2026 23:22
2 Вересня 2026 23:22
У Луцькому геріатричному пансіонаті оновлять житлові кімнати і санвузли
2 Вересня 2026 23:04
2 Вересня 2026 23:04
Осіння кампанія вакцинації диких тварин проти сказу: на Волині планують розкласти 375 тисяч доз
2 Вересня 2026 22:45
2 Вересня 2026 22:45
Нова загроза від Кремля: що стоїть за атаками РФ і вдень, і вночі
2 Вересня 2026 22:26
2 Вересня 2026 22:26
На Волині попрощалися з Героєм Богданом Гайдучиком, який загинув майже рік тому
2 Вересня 2026 22:07
2 Вересня 2026 22:07
У селищі на Волині відремонтують вулиці та пішохідну доріжку в парку
2 Вересня 2026 21:48
2 Вересня 2026 21:48
Зеленський закликав до кадрових змін після стрілянини за участю СБУ та ГУР
2 Вересня 2026 21:29
2 Вересня 2026 21:29








Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.