На 91-му році життя помер дідусь волинського нардепа Іван Гузь

Помер довгожитель з Волині Іван Іванович Гузь.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив його внук, нардеп Ігор Гузь.

Читати ще: Волинянин-довгожитель Іван Гузь: «Вік прожити – то не в карти програти»

«Декілька років тому мав одну розмову з моїм дідом Іваном, кажу мусите дотягнути до 90 років, а там вже як Бог дасть. Той погодився і таки дотримав свого слова...

23 травня мій дід Іван відійшов у засвіти на 91-му році життя. З дитинства він був моїм наставником та людиною, що вплинула на моє становлення та сприйняття цього світу.

Зустрінемося вже в кращих світах.

Іван Гузь 09.01.1932 – 23.05.2022», – йдеться у дописі.На 90-річчя дідуся Ігор Гузь публікував зворушливе вітання, пубілкуємо його нижче:

«Останій з нашої родини, хто дожив до такого віку.

Простий сільський хлопець, який виховувався без батька. Той помер в рік народження сина.

Мій дід – дитина війни і знає, що таке втратити за один день трьох своїх рідних братів та сестер.

Тільки уявіть собі: тринадцятирічний хлопчик в доленосному 1945 разом із пораненою кобилою, яка долею провидіння опинилася поблизу, самостійно будує хату для всієї родини. Попередня згоріла, як і все село.

Кожного дня протягом року він перебував в очікуванні виселення до Сибіру, після того як рідного брата Якова засудили за членство в ОУН та боротьбу проти «совєцьких окупантів».

Далі – служба більше трьох років в радянській армії, аж у Заполяр’ї, поблизу Мурманська.

Робота на шахтах Донбасу і нарешті повернення додому, до матері та менших сестер та братів, яких треба було поставити на ноги.

За плечима у мого діда вісімнадцять років електрифікації всієї Волині. ВІн – у постійних роз’їздах та відрядженнях. Далі – більше 25 років роботи в рідному колгоспі електриком.

Двоє синів, що, зростаючи, рідко бачили батька, але виросли достойними людьми.

Роботяга, що на старості років обробляв біля двох гектарів поля, маючи свого коня та велике господарство.

Дід своєму внуку вже о сьомій міг приготувати смажених грибів в сметані, перед тим викосивши великий шмат сінокосу й пішовши далі до праці в поля.

Жорсткий щодо себе і принциповий у повсякденому житті, ніколи ні в кого нічого не попросить. Проте добрий в душі, який ніколи і нікому не відмовить.

Здатний за два місяці сплести сотню кошиків на подарунок, які й сьогодні тішать своїх власниць в оселях від Ужгорода і до Краматорська.

Гідний син Полісся, якому Господь дав довгі роки життя».

Інформаційне агентство Волинські Новини висловлює щирі співчуття рідним та близьким Івана Івановича.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---