На дні Чорного моря археологи натрапили на військовий корабель, якому 2000 років

Водолази, які досліджували стару гавань Фанагорії – давньогрецького міста на узбережжі Чорного моря – виявили дерев'яний корпус судна, похований під шаром піску, мулу та ракушняка затовшки понад 1,5 метра.

Як пише УНІАН з посиланням на The Daily Galaxy, спочатку археологи думали, що це торгове судно пізнішого періоду.

Через два роки приблизно за півтора метра від носової частини було знайдено бронзовий таран завдовжки близько метра. На ньому були зображені півмісяць і п’ятикутна зірка – царська емблема Мітрідата VI Євпатора, правителя Понту та одного з найзапекліших супротивників Римської республіки.

Корабель лежав в акваторії нинішньої Таманської затоки, поряд із головним міським причалом. Радіовуглецевий аналіз деревини дозволив датувати знахідку серединою I століття до н. е. Дослідники класифікують судно як швидкохідний військовий корабель із флоту Мітрідата і зазначають, що це найдавніший військовий корабель, виявлений у російських водах.

Важливо, що лабораторні дослідження корпусу показали, наскільки ретельно він був побудований і в якому хорошому стані його утримували. Зокрема фахівці проаналізували металеві деталі конструкції та з’ясували, що цвяхи було виготовлено з міді та мідних сплавів.

Усередині корпусу вчені також виявили перо – найімовірніше, журавлеве. Корабель затонув під час повстання у 63 році до н. е.

Довжина збережених фрагментів становить майже 16 метрів, ширина – 2,7 метра: лівий борт уцілів аж до верхнього планширя. Витягнута форма корпусу та наявність тарана однозначно вказують на те, що це було військове судно.

Сьогодні дослідники визначають його як унірему – швидкохідний вітрильно-весловий корабель з одним рядом весел. Коли у 2014 році було оголошено про виявлення тарана, спонсор експедиції назвав судно біремою (кораблем із двома ярусами весел). У пізніших наукових публікаціях це визначення вже не трапляється.

«Той факт, що корабель затонув біля головного міського причалу і не був ані піднятий, ані розібраний, вказує на події, пов’язані з серйозною кризою», – вказано у статті.

Римський історик Аппіан описує повстання у Фанагорії проти Мітрідата, що відбулося у 63 році до н. е. Під час цих подій діти царя опинилися в полоні, і з його столиці, Пантікапея, було відправлено флотилію для їхнього звільнення. Дослідники вважають, що корабель затонув саме під час цих бойових дій.

Читати ще: Біля берегів Греції виявили корабель, який пролежав на дні 2400 років: що було всередині

Аналіз покриттів корпусу показав, що всі внутрішні поверхні дощок обшивки та набору судна були вкриті шаром глини завтовшки від 1 до 2 сантиметрів, а в районі кіля – до 5 сантиметрів. До глини було додано вовну овець, коней і кіз, уламки шкур, свинячий жир, а також пір’я.

Шви між дошками обшивки попередньо прокладали пучками вовни, просоченими смолою. Зверху наносили шар глини, який фіксував ці ущільнення та забезпечував герметичність корпусу. Античні автори, зокрема Вітрувій і Вегецій, згадують суміш глини з вовною як вогнестійкий матеріал. Дослідники вважають, що таке покриття захищало військовий корабель від вогню – чи то випадкове загоряння, чи то влучання запалювальних снарядів.

Для зовнішньої обшивки корпусу використовували інший склад. Сліди оранжево-червоного покриття виявилися сумішшю реальгару (сульфідного мінералу миш'яку) з бджолиним воском і сосновою смолою. На думку дослідників, ця багата на сірку суміш перешкоджала обростанню корпусу морськими молюсками та захищала деревину від корабельних черв’яків – деревоточців, які проникають всередину занурених у воду дерев’яних конструкцій.

При цьому на самій деревині помітні численні сліди ремонту, виконаного із застосуванням різних порід дерев, у тому числі тих, що ростуть у Середземномор’ї. Автори роблять висновок, що Понтійське царство мало всі необхідні засоби для підтримання свого флоту в справному стані протягом десятиліть.

Читати ще: Біля Сицилії знайшли затонулий римський корабель віком понад 2000 років із сотнями амфор на борту

У новітньому дослідженні основну увагу було приділено металам. Група вчених вивчила корабельні цвяхи, невелику пластину та таран. Для аналізу застосовували електронну мікроскопію, рентгенівські методи та нейтронно-активаційний аналіз – спосіб визначення хімічних елементів за випромінюванням, що виникає під час впливу на зразок потоку нейтронів.

Згідно з висновками авторів, цвяхи було виготовлено з міді та мідних сплавів, пластину – зі свинцю, а таран – з олов’яно-свинцевої бронзи. Дослідники роблять висновок, що флот Боспорського царства створювали та ремонтували з використанням ефективних і різноманітних матеріалів та технологій, що дозволяло кораблям залишатися в строю протягом тривалого часу.

«Мідні цвяхи набагато стійкіші до корозії в морській воді, ніж залізні. У поєднанні із зовнішнім покриттям, що містить миш’як, та вогнезахисною обробкою внутрішніх конструкцій ці елементи свідчать про те, що судно побудували та обслуговували для тривалої й інтенсивної експлуатації», – йдеться у публікації.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---