На дні одного з найглибших озер Землі знайшли загублене місто

На північно-західному березі озера Іссик-Куль у Киргизстані археологи виявили залишки середньовічного міста. Поселення опинилося під водою приблизно 600 років тому, а тепер його руїни почали досліджувати дайвери.

Про це пише ТСН з посиланням на Daily Galaxy.

У листопаді 2025 року археологічна експедиція підтвердила, що поблизу села Тору-Айгир на глибині лише від одного до чотирьох метрів лежать залишки масштабного поселення.

Це особливо цікава знахідка через розташування озера. Іссик-Куль має максимальну глибину близько 668 метрів і входить до числа найглибших озер світу. Водночас ділянка, де знайшли місто, розташована зовсім близько до берега й залишається мілководною, тому археологи можуть досліджувати руїни без складного глибоководного обладнання.

Археологи дослідили чотири ділянки дна й виявили там чіткі сліди людської діяльності. В одній із зон стояли споруди з обпаленої цегли, а всередині однієї з них збереглося жорно, яке використовували для подрібнення зерна. Це свідчить, що поселення було постійним, а його мешканці займалися повсякденним виробництвом їжі.

Поряд знайшли кам’яні стіни, дерев’яні балки та залишки громадської споруди. За характером архітектури вона могла бути мечеттю, медресе або лазнею. В іншій частині поселення археологи виявили велику мусульманську поховальну ділянку площею близько 5,7 гектара.

Поселення виникло значно раніше від дати його затоплення. Дослідники пов’язують його історію з Караханідським періодом, який розпочався у X столітті. Тобто місто могло існувати протягом кількох століть і було частиною торговельної мережі Шовкового шляху.

Читати ще: Затонуле єгипетське місто виявили через 2000 років: що там знайшли

Серед найцікавіших знахідок – керамічні вироби, зокрема великий цілий кум, традиційний глиняний посуд для зберігання води та інших продуктів. Археологи також виявили круглі та прямокутні споруди з глиняної цегли, які, ймовірно, належали до різних етапів забудови міста.

У похованнях знайшли останки двох людей, похованих відповідно до мусульманської традиції – обличчям у напрямку Мекки. Саме поховання датують приблизно XIII-XIV століттями, коли іслам активно поширювався в регіоні.

Дослідники припускають, що населення міста могло сповідувати різні релігії. Вчені зазначають, що серед мешканців могли бути послідовники тенгріанства, буддизму та несторіанського християнства.

Точну дату загибелі поселення ще мають встановити. Для цього археологи взяли з дна озера зразки ґрунту, деревини та інших органічних матеріалів. Їх досліджуватимуть за допомогою дендрохронології – методу, який дозволяє визначати час за річними кільцями дерев, та радіовуглецевого аналізу.

Одна з основних версій пов’язує загибель міста із сильним землетрусом на початку XV століття. Дослідник Національної академії наук Киргизької Республіки Валерій Кольченко вважає, що саме підземні поштовхи могли спричинити занурення поселення під воду. Регіон навколо Іссик-Кулю розташований у сейсмічно активній зоні Тянь-Шаню, де сильні землетруси не є рідкістю.

Водночас археологи допускають, що на момент катастрофи частина міста могла бути вже покинута. Тому поки зарано говорити, що землетрус став причиною масової загибелі його мешканців.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---