На Волині попрощалися з полеглим воїном Іваном Деркачем

На Маневиччині скорботний день – в останню земну дорогу провели 32-річного спецпризначенця Івана Деркача із села Велика Яблунька. Під час виконання бойового завдання на Донеччині, захищаючи українську державу від навали рашистів, 2 грудня 2023 року мужній воїн загинув.

Про це повідомили в Маневицькій селищній раді.

Достойний син України захищав український народ від підступного ворога з листопада минулого року. Клята війна обірвала ще одне життя, залишивши згорьованими від тяжкого болю батьків, сестру, племінницю. Не встиг відважний боєць створити сім’ю, не встиг дожити до перемоги України над окупантом.

Учора жителі громади у пошані зустрічали Героя, який востаннє повертався додому. Сьогодні попрощатися з воїном до рідного дому зі сльозами на очах, скорботою та болем від невиправної втрати прийшли рідні, друзі, військовослужбовці, представники влади та місцеві жителі.

Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Хресто-Воздвиженському храмі. Поховали військовослужбовця з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України.

«Світлий, добрий спомин про молодого, чуйного, спокійного та щирого земляка назавжди залишиться у серцях та спогадах найрідніших людей, односельчан, побратимів та усіх, хто знав його. Схиляємо голови в глибокій скорботі, висловлюємо щирі співчуття сім’ї полеглого бійця», – йдеться у повідомленні.

Іван Деркач до війни працював у філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України», повідомили в Поліському лісовому офісі.

У лісову галузь потрапив не випадково – тато Івана також працює на підприємстві. А якщо діти ідуть за прикладом батьків, це найкращий комплімент професії.

Іван був дуже відповідальним, пригадують колеги. У нього не було дрібничок. Працював за принципом: або робити найкраще, або ніяк. Так і на війні. Бути першим, захистити своїх, зробити все можливе для Перемоги. Якщо потрібно, навіть померти…

«Два тижні тому був удома. Приходив до нас – такий усміхнений, позитивний. Лише дуже змінився, змужнів. Став більше мовчати. Хоча товариський залишився, як і до війни. Це така трагедія для всіх нас. Навіть не знаю, як пережити це горе рідним», – розповідає колега Валентина.

«Вічна памʼять Герою! І щира вдячність батькам Юлії Олександрівні та Олександру Андрійовичу за те, що виховали такого сина. Він назавжди залишиться прикладом для багатьох, хто знав Івана особисто. Пишаємося! Будемо памʼятати завжди», – запевняють лісівники.

Інформаційне агентство Волинські Новини висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам’ять та незгасна слава Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---