На Волині за 9 місяців збудували церкву

Два роки тому мизівський храм Різдва Пресвятої Богородиці відійшов до ПЦУ. Жителі села, які бачать себе в складі УПЦ, молилися у приватній оселі. Разом із протоієреєм Анатолієм Мацеликом, який двадцять років служив у Мизовому, але не перейшов до ПЦУ, вони вирішили збирали кошти на зведення нової церкви.

«Батюшка постійно закликав нас до миру, просив не сваритися з опонентами, а зберігати братську любов, і, головне, молитися, щоб Господь дав сили здійснити задумане», – розповідають мизівці.

Щоб зібрати кошти на новий храм, люди колядували та щедрували на Різдвяні свята, збирали пожертви в різних волинських селах. Знайшлися й спонсори – вихідці з Мизового, які не пожаліли для такої мети значних, як для села, грошей. Працювали на будівництві цілими сім’ями, як батьки з синами Григорій та Андрій Сачики, Олександр та Богдан Зайці. Мизівці щиро вдячні й іншим будівничим: Олександру Сарапіну, Олександру Кагану, Миколі Сташуку, В’ячеславу Гаврилюку, Руслану Панасюку. Поки чоловіки займалися будівельними роботами, місцеві жінки по черзі готували їм обіди.

Згуртованість громади допомогла збудувати храм за дев’ять місяців – і це справжнє диво, зважаючи на нинішню вартість будматеріалів та сільську зайнятість. Його прикрашають красиві ікони та розпис. Тож на престольне свято 21 вересня відбулося його освячення та перша Літургія, в якій взяли участь три сотні прихожан. Це й жителі Мизового, і його гості. А ще у святкових заходах взяло участь духовенство Старовижівської округи. Назвали Божу обитель, як і перший сільський храм, на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Хоч і в церкві, і довкола неї ще триватимуть роботи, але віряни впевнені, що справляться з цим, адже основне зробили: у храмі лунає молитва, тож він живе.Наталя Косяненко

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---