На заході України – падіння рівня води в річках. Яка ситуація на Волині
26-31 серпня 2026 року через зниження рівнів води на Волині та інших областях оголосили ІІІ рівень небезпеки – коричневий.
Про це повідомили в Українському гідрометцентрі.
26-31 серпня на рiчках басейну Дністра (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.) та суббасейнів Сяну (Львівська обл.), Західного Бугу (Львівська, Волинська обл.) утримуватиметься подальше зниження рівнів води до своїх найнижчих значень за весь період спостережень, на окремих ділянках – нижче за них, зі зменшенням води в річках до критеріїв маловоддя, на окремих ділянках малих річок до відсутності стоку, що призведе до ускладнення функціонування водогосподарського комплексу.ІІІ рівень небезпеки – коричневий.Як зазначають у національному природному парку «Прип’ять-Стохід», у селі Почапи Ковельського району шлюз Вижівського водозабору продовжує скидати воду з річки Прип’ять штучним каналом на територію Білорусі.Це не лише знищує унікальні водно-болотні угіддя та екосистему регіону, а й напряму підриває обороноздатність України, створюючи сприятливі умови для пересування техніки агресора поблизу кордону та живлячи білоруську економіку.
Це відбувається на період межені (у період посухи), коли вода не є у надлишку, а навпаки – українська частина річки Прип’ять та прилеглі території страждають від пересихання. На території Білорусі вода з української Прип’яті дає змогу працювати каскаду міні-ГЕС, живить водою та забезпечує судноплавство на Дніпро-Бузькому каналі.
«26 червня я виїжджав на місце та проводив візуальне спостереження за витратами води на Вижівському водозаборі біля с. Почапи. Шлюзи на момент обстеження в придонній частині були відкриті десь на 25–30 см, що давало змогу в період межені (період посухи) проходити значній кількості води. На той момент, за моїми підрахунками, швидкість течії на шлюзі в бік Дніпро-Бузького каналу була утричі більшою, ніж у природному руслі Прип’яті.
Ще одна особливість – ухил території в бік Дніпро-Бузького каналу теж більший, що створює сильнішу течію і, відповідно, більша маса води потрапляє саме в канал, а не в природне русло річки. У першій частині липня цей шлюз зрештою закрили, але через недосконалість конструкції ми продовжуємо втрачати значну кількість води. Шлюз не має ні підйомних механізмів, ні лебідок, конструкція є технічно недосконалою. І виходить, що за зимово-весняний період ми втратили значну кількість води, яка могла б наповнити водно-болотні угіддя регіону. І навіть зараз, у період межені, коли ситуація з водою критична, продовжуємо втрачати воду через недосконалість шлюзу», – зазначив директор НПП «Прип’ять-Стохід» Олександр Сащук.
Він також додав, що за нормального функціонування Вижівського водозабору можна було б періодично регулювати скид води з метою промивання річища Прип’яті від накопичених наносів. Це допомогло б спрямувати воду саме в природне річище, а не в канал до Білорусі. Але й цього не було зроблено. Зниження рівня води в Прип’яті призводить до падіння рівня ґрунтових вод. У регіоні виникає проблема з питною водою (криниці пересихають). Водно-болотні угіддя, зокрема їхній тваринний та рослинний світ, страждають від зневоднення. Посилюється заростання водойм чагарниками та очеретом, зникають типові осокові болота, зростають ризики пожеж, зникають природні заплави та мілководдя, які слугують нерестовищами для риб, порушуються умови існування водоплавних птахів та інших видів флори й фауни, а також особливо вразливого виду – очеретянки прудкої.
Наводненість заболочених територій на кордоні – це також питання безпеки, каже кандидат біологічних наук Богдан Проць, керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма»: «Водно-болотні угіддя, зокрема болота, численні річки разом із старицями та озерами на кордоні з Білоруссю, є природним захистом від ворога. Наші дослідження показують, що збереження боліт у час війни сприяє вищому рівню безпеки для населення й, відповідно, підвищує нашу обороноздатність. У періоди посух і мілководдя вода є стратегічним ресурсом. Передавання значних обсягів води дає ворогові додаткові переваги для пересування біля нашого кордону в межах водних територій. Нам критично важливо підтримувати ці болота в природному стані, забезпечуючи високий рівень вологості в ґрунті та не даючи ворожій техніці можливості пересуватися».
«Від імені парку на численних зустрічах та нарадах ми неодноразово зверталися до представників Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, щоб зупинити скид води. Але жодних дій так і не було вчинено. Складається враження, що відповідальні за перекриття шлюзу на водозаборі особи, ухвалюючи рішення щодо перекриття шлюзу, не керуються інтересами України», – каже Олександр Сащук. За словами директора нацпарку, критично важливо вдосконалити механізми шлюзу, щоб забезпечити технічну можливість керувати стоком води та вимірювати витрати води на водозаборі, а також відповідальне та прозоре регулювання цього стоку на користь України та її громадян.
До слова, цього тижня на Волині переважатиме тепла та суха погода. Температура повітря вдень становитиме 25-28°.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомили в Українському гідрометцентрі.
26-31 серпня на рiчках басейну Дністра (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.) та суббасейнів Сяну (Львівська обл.), Західного Бугу (Львівська, Волинська обл.) утримуватиметься подальше зниження рівнів води до своїх найнижчих значень за весь період спостережень, на окремих ділянках – нижче за них, зі зменшенням води в річках до критеріїв маловоддя, на окремих ділянках малих річок до відсутності стоку, що призведе до ускладнення функціонування водогосподарського комплексу.ІІІ рівень небезпеки – коричневий.Як зазначають у національному природному парку «Прип’ять-Стохід», у селі Почапи Ковельського району шлюз Вижівського водозабору продовжує скидати воду з річки Прип’ять штучним каналом на територію Білорусі.Це не лише знищує унікальні водно-болотні угіддя та екосистему регіону, а й напряму підриває обороноздатність України, створюючи сприятливі умови для пересування техніки агресора поблизу кордону та живлячи білоруську економіку.
Це відбувається на період межені (у період посухи), коли вода не є у надлишку, а навпаки – українська частина річки Прип’ять та прилеглі території страждають від пересихання. На території Білорусі вода з української Прип’яті дає змогу працювати каскаду міні-ГЕС, живить водою та забезпечує судноплавство на Дніпро-Бузькому каналі.
«26 червня я виїжджав на місце та проводив візуальне спостереження за витратами води на Вижівському водозаборі біля с. Почапи. Шлюзи на момент обстеження в придонній частині були відкриті десь на 25–30 см, що давало змогу в період межені (період посухи) проходити значній кількості води. На той момент, за моїми підрахунками, швидкість течії на шлюзі в бік Дніпро-Бузького каналу була утричі більшою, ніж у природному руслі Прип’яті.
Ще одна особливість – ухил території в бік Дніпро-Бузького каналу теж більший, що створює сильнішу течію і, відповідно, більша маса води потрапляє саме в канал, а не в природне русло річки. У першій частині липня цей шлюз зрештою закрили, але через недосконалість конструкції ми продовжуємо втрачати значну кількість води. Шлюз не має ні підйомних механізмів, ні лебідок, конструкція є технічно недосконалою. І виходить, що за зимово-весняний період ми втратили значну кількість води, яка могла б наповнити водно-болотні угіддя регіону. І навіть зараз, у період межені, коли ситуація з водою критична, продовжуємо втрачати воду через недосконалість шлюзу», – зазначив директор НПП «Прип’ять-Стохід» Олександр Сащук.
Він також додав, що за нормального функціонування Вижівського водозабору можна було б періодично регулювати скид води з метою промивання річища Прип’яті від накопичених наносів. Це допомогло б спрямувати воду саме в природне річище, а не в канал до Білорусі. Але й цього не було зроблено. Зниження рівня води в Прип’яті призводить до падіння рівня ґрунтових вод. У регіоні виникає проблема з питною водою (криниці пересихають). Водно-болотні угіддя, зокрема їхній тваринний та рослинний світ, страждають від зневоднення. Посилюється заростання водойм чагарниками та очеретом, зникають типові осокові болота, зростають ризики пожеж, зникають природні заплави та мілководдя, які слугують нерестовищами для риб, порушуються умови існування водоплавних птахів та інших видів флори й фауни, а також особливо вразливого виду – очеретянки прудкої.
Наводненість заболочених територій на кордоні – це також питання безпеки, каже кандидат біологічних наук Богдан Проць, керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма»: «Водно-болотні угіддя, зокрема болота, численні річки разом із старицями та озерами на кордоні з Білоруссю, є природним захистом від ворога. Наші дослідження показують, що збереження боліт у час війни сприяє вищому рівню безпеки для населення й, відповідно, підвищує нашу обороноздатність. У періоди посух і мілководдя вода є стратегічним ресурсом. Передавання значних обсягів води дає ворогові додаткові переваги для пересування біля нашого кордону в межах водних територій. Нам критично важливо підтримувати ці болота в природному стані, забезпечуючи високий рівень вологості в ґрунті та не даючи ворожій техніці можливості пересуватися».
«Від імені парку на численних зустрічах та нарадах ми неодноразово зверталися до представників Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, щоб зупинити скид води. Але жодних дій так і не було вчинено. Складається враження, що відповідальні за перекриття шлюзу на водозаборі особи, ухвалюючи рішення щодо перекриття шлюзу, не керуються інтересами України», – каже Олександр Сащук. За словами директора нацпарку, критично важливо вдосконалити механізми шлюзу, щоб забезпечити технічну можливість керувати стоком води та вимірювати витрати води на водозаборі, а також відповідальне та прозоре регулювання цього стоку на користь України та її громадян.
До слова, цього тижня на Волині переважатиме тепла та суха погода. Температура повітря вдень становитиме 25-28°.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
«Вже немає 10 хвилин»: Флеш пояснив реальну загрозу від ударів РФ по торгових центрах
Сьогодні 08:29
Сьогодні 08:29
Служба, де напарника розумієш без слів: історія кінолога Волинського прикордонного загону та його чотирилапої помічниці
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Лучан запрошують на «Здибанку» та знайомство з новою вуличною зоною фабрики «Лучанка»
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Олицька громада продає з молотка будівлю клубу
Сьогодні 06:45
Сьогодні 06:45
В Італії знайшли ритуальний колодязь, якому 2500 років
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
Танення льодовиків може негативно впливати на здоров’я бджіл
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14


Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.