Неандертальці практикували стоматологію ще 60 000 років тому. Дослідження

Близько 60 000 років тому в Сибіру неандерталець розкрив рот, щоб просвердлити гнилий зуб. І це найдавніше на сьогодні свідчення навмисного лікування зубів, як показало нове дослідження.

Про це пише УНІАН з посиланням на Live Science.

Нижній корінний зуб дорослого неандертальця вперше виявили у 2016 році, але тоді було незрозуміло, що спричинило глибокий отвір на його поверхні. Тепер експериментальні дані вказують на те, що отвір було зроблено за допомогою невеликого кам'яного свердла, яке використовували для видалення шматочків сильно гнилої зубної тканини, згідно з дослідженням, опублікованим у журналі PLOS One.

Ця складна процедура показує, що неандертальці володіли достатнім інтелектом, щоб розпізнати, що цю болючу каріозну порожнину можна вилікувати, і мали достатню дрібну моторику для успішного виконання процедури.

«Той факт, що було проведено це інвазивне лікування, і людина вижила, змушує мене думати, що це ще один приклад справді дуже глибокого розуміння людської біології та того, коли необхідне втручання, характерного для неандертальців», – сказав співавтор дослідження Джон У. Олсен, почесний професор антропології Університету Арізони.

Читати ще: Неандертальці лікували рани дьогтем: вчені виявили антибактеріальний ефект

Поки що незрозуміло, чи було це самолікування, чи стоматологічна процедура, яку провела інша людина.

«Проте це свідчить про те, що коріння інвазивної медицини та хірургії належить не тільки Homo sapiens, а й є частиною ширшої спадщини, яку ми поділяємо з нашими найближчими родичами», – сказав Грегоріо Оксілія, стоматологічний антрополог із Вільного Середземноморського університету в Італії.

Найдавніші свідчення лікування карієсу в нашого власного виду, Homo sapiens, датовані приблизно 14000 років тому і походять з території сучасної Італії.

«Посунувши дату цілеспрямованого використання стоматології приблизно на 45000 років назад, це нове відкриття фундаментально змінює наше розуміння еволюції охорони здоров'я людини», – сказав Оксілія.

Наразі відомо безліч випадків використання лікарських послуг у неандертальців. Наприклад, різні археологічні пам'ятки в Іспанії показують, що вони, ймовірно, доглядали за дитиною з синдромом Дауна та вживали в їжу лікарські рослини.

Однак частково через те, що їхня дієта з низьким вмістом вуглеводів підтримувала низький рівень карієсу, свідчення про стоматологічні втручання у неандертальців були обмежені.

Тому, щоб визначити, чи незвичайний отвір у приблизно 59000-річному неандертальському корінному зубі, знайденому в Чагирській печері, навмисно створила людина, дослідники оглянули зуб і провели експерименти з використанням трьох сучасних людських зубів.

Мікроскопічний аналіз неандертальського моляра виявив дві ділянки глибокої демінералізації, що свідчать про сильний карієс. Одна ділянка карієсу розташовувалася в місці дотику зуба з яснами. Тут дослідники виявили прямі борозенки, характерні для слідів від вигризання зуба.

Інша ділянка карієсу перекривала порожнину 4,2 мм у довжину, 2,8 мм у ширину та 2,6 мм у глибину на поверхні зуба. Уздовж верхнього краю цього отвору було видно крихітні сліди.

Потім команда провела експерименти на трьох зубах сучасних людей, щоб визначити, які інструменти та рухи необхідні для відтворення цих слідів. Це показало, що борозенки могли бути утворені обертальним рухом невеликих кам'яних знарядь, виготовлених із місцевої яшми. Численні приклади знарядь з довгими тонкими загостреними кінчиками, які могли служити цій меті, раніше було знайдено в Чагирській печері.

Читати ще: Неандертальці виготовляли клей ще 40 тисяч років тому, – дослідження

Цікаво, що сліди жування, накладені на борозенки навколо порожнини, вказують на те, що ця людина не тільки пережила операцію, але й прожила досить довгий час, дозволивши своїй звичайній жувальній активності почати стирати сліди початкового свердління.

«Хоча вчені не можуть бути впевнені, що отвір було зроблено за допомогою кам'яної бормашини, дуже локалізовані сліди роблять цей висновок більш імовірним, ніж інші можливі пояснення, такі як пошкодження після смерті людини», – сказала Марина Лосано Руїс, біоархеологиня, яка вивчає зуби неандертальців в Університеті Ровіра-і-Віргілі в Каталонії.

За словами Оксілії, цей випадок є винятковим саме тому, що він показує, що вони змогли реагувати на рідкісну патологію за допомогою цілеспрямованого та технічно складного втручання.

Ребекка Врегг Сайкс, археолог з Кембриджського університету, вважає, що ця процедура, найімовірніше, була самолікуванням.

«Для того щоб вирвати цей гнилий зуб, ймовірно, не була потрібна нічия допомога», – зазначила вона.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---