Пенсіонерка з Благодатного шиє бійцям ковдри-обереги

Людмила Ніженець – 85-річна жителька селища Благодатне, що поблизу Нововолинська, шиє бійцям ООС. Ковдри, пошиті бабусею, солдати називають оберегами, бо вважають, що вони заряджені теплом та любов’ю.

Пенсіонерка зізнається, що шиття – тепер її основна і повсякденна робота, завдяки якій у неї покращився зір.

«Свою роботу я починаю близько дев’ятої ранку, коли донька йде на роботу. Вона часто жартує, каже: я йшла, Ви шили, прийшла і ще шиєте. А я вже не можу без цього, щоразу треба більше. Скільки сили дасть Господь, стільки й буду шити, люблю це і знаю, що роблю благородну справу – допомагаю нашим хлопцям», - каже пенсіонерка.Щоп’ятниці жінка ходить у храм, старається допомогти не тільки ділом, а й молитвою.

«По п’ятницям у нас у Благодатному відбувається молебень, я кидаю роботу і йду туди. Молюся за всіх воїнів, всі моляться. Усі разом зі священником стоять на колінах і просять, нарешті, миру і дякують, що в нашому селищі не було жодної жертви. День за днем ми чекаємо, коли ж нарешті оголосять, що війна скінчилася. Просимо про це диво», - каже пані Людмила.Жінка пошила понад сотню ковдр. Спочатку рахувала, а потім збилася з ліку.«Я просто більше ні про що не думаю: шити-шити більше і гарніше, щоб хлопцям відправити. Їм треба, аби тепліше було, їх ніхто не обігріває, немає газу, щоб вмикнув і нагрівся. Навіть зняла окуляри, зір покращився

Волонтер Сашко каже, що як прийдуть хлопці зі служби, то складуть мої ковдри, як подушку, падають, беруть і лицем так до неї, говорить, що таке відчуття, ніби вже вдома», - каже бабуся.

Олександр говорить, що бабуся – надзвичайна людина, до хлопців, як до синів ставиться.

«Вона бідолашна сидить, в’яже і плаче, молиться за нас усіх. Треба за таких людей згадувати, їх не можна забувати, це класні люди», - каже волонтер.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---